Берізка Галина — Енциклопедія Сучасної України

Берізка Галина

БЕРІ́ЗКА Галина (справж. – Бровченко Галина Спиридонівна; 17. 09. 1920, с. Могильне Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. – 15. 09. 2007, там само) – письменниця. Чл. НСПУ (1999). Премія ім. В. Марченка НСПУ (1998). Закін. Одес. ун-т (1946). Перебувала у ґестапів. в’язниці (1943– 44) і таборах ГУЛАГу (1946–58; м. Норильськ, РФ); тоді ж знищено більшу частину твор. доробку Б. Реабіліт. Учителювала в рідному селі (1960–76). Друкувалася від 1958, зокрема у збірниках «Поезія» (1989), «З облоги ночі» (1993), «Боян» (1996; усі – Київ). Авторка збірок «Недоспалені листи» у кн. «Час каміння збирати» (К., 1997) та «Вибране» (Слов’янськ, 2002), книги прози «Сакраменто» (К., 2003). У своїх творах оповідала про трагедії, пережиті укр. народом, свідком яких була з раннього дитинства. Творчість Б. позитивно оцінили М. Рильський, Т. Масенко, О. Гончар, В. Малик, О. Лупій та ін.

В. Р. Коломієць

Статтю оновлено: 2018

Покликання на статтю
В. Р. Коломієць . Берізка Галина // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=39420 (дата звернення: 17.09.2021)