Білецька Марія Іларіонівна — Енциклопедія Сучасної України

Білецька Марія Іларіонівна

БІЛЕ́ЦЬКА Марія Іларіонівна (дівоче – Білинська; 1864, Тернопіль – 1938, Львів) – громадська діячка, педагог. Сестра Й. Білинського, дружина В. Білецького. Голова «Клубу Русинок». Разом з Пед. т-вом створила школи для неписьменних і громад. кухні (1903). Очолювала Ін-т св. Ольги у Львові (1899–1922). У 1910 як представник жін. громади у Галиц. сеймі разом з 30-ма делегатками обстоювала рівноправність жінок. 14 грудня на таєм. зборах запропонувала створити фонд захисту прав України і курси першої мед. допомоги. 1921–22 – голова Союзу українок. Під час 1-ї світ. війни працювала в ком-тах допомоги інвалідам і голодуючим, згодом була головою Укр. т-ва опіки над інвалідами (1925– 26). Співпрацювала з К. Малицькою, втілювала ідеї Н. Кобринської.

Літ.: Богачевська-Хом’як М. Білим по білому. К., 1995; Служинська З. Рід Білинських. Л., 1998.

З. О. Служинська

Статтю оновлено: 2003

Покликання на статтю
З. О. Служинська . Білецька Марія Іларіонівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39989 (дата звернення: 13.06.2021)