Білинський Йосип Іларіонович

Визначення і загальна характеристика

БІЛИ́НСЬКИЙ Йосип Іларіонович (1859, за ін. даними — 1860, с. Козівка, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — кін. 1925, за ін. даними — поч. 1926, м. Монтус, Швейцарія) — фармацевт, громадський діяч, меценат. Брат М. Білецької. Закін. гімназію в Самборі, фармацевт. від­діл. філос. факультету Львів. університету. У 1880-х рр. прибув до Єгипту, де вів аптекар. справу, ви­вчав араб. медицину. На поч. 1890-х рр. став власником аптеки в Каїрі, тоді ж був прийнятий придвор. аптекарем намісника султана От­томан. імперії у Єгипті. 1904 за службу отримав титул бея. Автор праці з методики ви­значе­н­ня вмісту цукру в сечі «Eine neue und genaue Zuckerbestimmugs methode in glarns» (Wiеn, 1904), яку успішно за­стосовували для діагностики діабету при ожирін­ні. Від кін. 19 ст. навколо нього гуртувалися вихідці з України. На кошти Б. здійснено ви­да­н­ня творів укр. письмен­ників, зокрема І. Франка, випуск періодики, під­тримку студент. руху у Львові за пере­творе­н­ня університету в український, роз­виток освіти, зокрема будівництво бурс у Тернополі та Новому Санчі (нині — м. Сянок, Польща). Допомагав у навч. дітей бідних селян. Сприяв лікуван­ню в Єгипті Лесі Українки, Д. Яворницького, Б. Грінченка, ви­ступам у Каїрі та Александрії краянина, молодого опер. спів­ака А. Дідура, під­тримував дружні звʼязки з С. Крушельницькою, яка була на гастролях у Єгипті. 1906 цісар нагородив Б. за заслуги перед вітчизною орденом Залізного Хреста. Ви­йшовши на пенсію й продавши свій маєток, на поч. 1-ї світової війни повернувся в Європу. У Відні став одним з організаторів забезпече­н­ня укр. полків мед. персоналом і медикаментами, пожертвував велику суму на організацію мед. обслуговува­н­ня в Галичині.

Літ.: Горак Р. Загадковий Йосип Білинський // КіЖ. 1989, 22 жовт.; Служинська З. Рід Білинських. Л., 1998; «Журавлина» книга. Тернопільська українська західна діаспора: Слов. імен. Т., 1999. Ч. 1.

Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук

Завантажити статтю