Барбович Іван Гаврилович — Енциклопедія Сучасної України

Барбович Іван Гаврилович

БАРБО́ВИЧ Іван Гаврилович (14. 10. 1874, Полтавщина – 21. 03. 1947, Мюнхен) – військовий діяч, генерал-поручник Армії Української Держави. Закін. Полтав. кадет. корпус, Єлисаветград. кінне уч-ще (нині Кіровоград, 1896), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі. Учасник 1-ї світ. війни, генерал-майор (1910). В укр. армії від 1918. За Гетьманату – ком-р 4-ї Харків. кін. дивізії. Від 1919 – у Добровол. армії, ком-р кін. корпусу (1920), відзначився у боях з більшов. військами в Таврії. Від 1921 – на еміграції в Туреччині, Болгарії, Франції, Німеччині. Актив. діяч Рос. заг. військ. союзу.

Літ.: Слащев-Крымский Я. А. Белый Крым. 1920. Москва, 1990; Махров П. С. В Белой армии генерала Деникина. С.-Петербург, 1994.

К. Є. Науменко

Статтю оновлено: 2003

Покликання на статтю
К. Є. Науменко . Барбович Іван Гаврилович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=40478 (дата звернення: 25.10.2021)