БЄЛЯ́НСЬКИЙ Олександр Микола­йович (31. 05. 1950, Ворошилов­град, нині Луганськ) — живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1992). Закін. Київський художній ін­ститут (1976; майстерня О. Лопухова), де й викладає від 1987 (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 1996 — професор кафедри рисунка. Працює в галузі станк. живопису (сюжетні полотна, порт­рети, натюрморти), по­єд­нує реалістичну манеру письма з екс­пресив. пошуками, зверне­н­ням до т. зв. романт. модернізму. Серед творів 1980-х рр. особл. місце належить про­грам. композиції «Зу­стріч. Адам і Єва» (1989). Образ картини твориться з майстерно інтер­прет. мотивів і цитат класич. європ. мистецтва 16–17 ст., викори­станих як засіб худож. узагальне­н­ня для роз­кри­т­тя внутр. драми сучас. людини. Автопорт­ретні риси в образі Адама загострюють індивід.-психол. аспект картини, надають їй характеру внутр. особистісного діалогу, до якого долучається і глядач. Б. притаман­не прагне­н­ня глибокого осягне­н­ня гол. про­блем буття, володі­н­ня тонкими пластич. нюансами, уникне­н­ня поверхн. компілятивності та пародіюва­н­ня, водночас він далекий від зовн. афектації. Учасник зарубіж. ви­ставок (від 1986). Твори зберігаються в Черніг., Херсон., Івано-Фр. ХМ, музеї м. Пещани (Словач­чина). Остан­нім часом приділяє увагу сакрал. мистецтву (монум. роз­пис). Виконав роз­пис «Різдво Христове» у Свято-Троїц. монастирі в Києві (1999, спів­авт.), серію ікон в екс­терʼєрі (каплиця «Хреще­н­ня Господнє» в Києві, 2002).