Лопухов Олександр Михайлович
ЛОПУХО́В Олександр Михайлович (12. 09. 1925, м. Городня, нині Черніг. обл. — 14. 09. 2009, Київ) — живописець і педагог. Чоловік Надії, батько Світлани та Наталії Лопухових. Народний художник УРСР (1964). Член-кореспондент АМ СРСР (1975), академік АМУ (1996). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1980). Заслужений діяч культури Польщі (1985). Золоті медалі ім. М. Грекова (1985), АМУ (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Член НСХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1953; викл. С. Григор’єв, К. Єлева, О. Шовкуненко). Працював 1953–57 викл. Респ. серед. худож. школи; у Київ. худож. інституті (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): 1973–85 — ректор, водночас від 1973 — керівник навч.-твор. майстерні станк. живопису, від 1979 — проф. Заст. голови (1962–68), голова (1983–89) СХУ. Учасник мистецьких виставок від 1953. Персон. — у Києві (1963, 1966, 1976, 1984, 2000), Москві (1986). Осн. роботи — у галузі станк. живопису. Автор великоформат. темат. полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів у реаліст. манері. Зробив знач. внесок у розвиток укр. темат. картини, відображаючи героїчні події та образи часів 2-ї світової війни, вітчизн. історії, біблійні сюжети. Його творам властиві майстерне вирішення багатофігур. композицій, потяг до монументальності, епічності, символіко-алегорич. мови. Вагоме місце відведено портретам, у яких проникливо розкрито сутність люд. натури. Ліричні мотиви домінують у пейзажах і натюрмортах. Деякі полотна зберігаються в НХМ (Київ). Серед учнів — О. Бєлянський, Л. Воєдило, М. Гейко, Є. Гордієць, П. Колісник, О. Мозговий, Г. Олемпіюк, В. Реунов, М. Соченко, Г. Ягодкін, О. Ясенєв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «До Петрограда. В. Ленін» (1953), «Арешт Тимчасового уряду» (1957), «Київські комунари. Арсенальці» (1960), «Колгоспна осінь» (1963), «5 квітня 1847 року. Т. Шевченко», «Десна» (обидва — 1964), «Реквієм» (1965), «Сильні духом» (1967), «Війна» (1969), «Місячна соната» (1970), «Л. ван Бетговен» (1974), «Перемога» (1975), «Д. Гнатюк», «Травень 1945» (обидва — 1978), «У. Кармелюк», «Вольниця» (обидва — 1979), «Ф. Шопен», «Осокорки», «Розлив», «Сади цвітуть» (усі — 1980), «С. Рахманінов», «П. Чайковський», «М. Лисенко» (усі — 1982), «Дружина» (1983), «Матір людська» (1985), «На Чорній річці» (1986), «Село Вербівка. За колоски», «Моє дитинство. Голод» (обидва — 1989), «Співак А. Кочерга у ролі Мефістофеля», «Дівчата» (обидва — 1990), «Батьківщини сини» (1991), «Таємна вечеря», «Бузок», «Бичування Христа» (усі — 1994), «Страшний суд», «Моління про чашу» (обидва — 1995), «Озеро в Україні», «Христос і Грішниця», «Христос і диявол», «Розп’яття. Голгофа», «Страшний суд», «Трагедія століття» (усі — 1996), «Кобзар», «Українці. Сім’я» (обидва — 1997), «Й.-С. Бах», «Н. Паґаніні» (обидва — 1998), «Жива сфера» (1999), «Світлий натюрморт», «Скіфи», «Корида» (усі — 2000), триптих «Я — Богдан» (2002).
Рекомендована література
- Олександр Лопухов: Альбом. К., 1991;
- 2002;
- Блюміна І. Цей новий Лопухов // Вітчизна. 1995. № 1–2;
- Її ж. Олександр Лопухов (До 75-річчя від дня народж.) // Мист. обрії’2000: Альм. К., 2002;
- Пам’яті Олександра Лопухова: [Некролог] // ОМ. 2009. № 3;
- Ковальчук О. Пам’яті Учителя (стаття про О. М. Лопухова) // Там само. № 4;
- 2010. № 1.