Биченюк Галина Йосипівна — Енциклопедія Сучасної України

Биченюк Галина Йосипівна

БИЧЕНЮ́К Галина Йосипівна (27. 07. 1927, м. Умань, нині Черкас, обл.) – поетеса. Чл. НСПУ (1996). Закін. Київ. учит. ін-т (1948). Учасниця 2-ї світ. війни. 1944 працювала бібліотекарем у партизан. шпиталі. Від 1948 – коректор г. «Закарпатська правда» (Ужгород); 1952–82 – літ. ред. ж. «Під прапором ленінізму», «Радянська жінка». Поезія Б. вирізняється щирістю, задушевністю, пісенністю, м’яким лірич. настроєм, бентежною безпосередністю сприйняття навколиш. світу.

Тв.: Дніпровські зеленогір’я. 1980; Хатки на узліссі. 1985; Зорінь. 1987; Моя думна гора. 1991; Сонячна долина. 1992; Будинок творчості, або Базікавки. 1992; Берегиня: зб. пісень. 1992; Портрет дідуся. 1993; Одвічне. 1993; Стежинами крутими. 1994 (усі — Київ).

О. М. Сьомочкіна-Рижко

Статтю оновлено: 2003

Покликання на статтю
О. М. Сьомочкіна-Рижко . Биченюк Галина Йосипівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41864 (дата звернення: 15.06.2021)