БІ́БИКОВ Сергій Микола­йович (01(14). 09. 1908, Севастополь — 21. 11. 1988, Київ) — археолог. Доктор історичних наук (1953), член-кореспондент АН УРСР (1958). Заслужений діяч науки УРСР (1975). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1934). У 1934–35 — наук.-тех. спів­роб. Держ. академії історії матеріал. культури (Ленін­град); 1935–55 — в Ін­ституті історії матеріал, культури АН СРСР (Ленін­град): асп., вчений секр. (1938–41), заст. дир. з наукової роботи (1941–42), ст. н. с. (1942–55); в Ін­ституті археології АН УРСР: 1955–68 — директор, 1968–85 — завідувач від­ділу, від 1985 — старший науковий спів­робітник від 1986 — гол. н. с. Від 1957 — голова Від­ділу сусп. наук АН УРСР. Від 1937 — керівник археол. екс­педицій в Україні, зокрема у Криму, на Пд. Уралі (1937–38). Досліджував закономірності роз­витку первіс. су­спільства, про­блеми палеоліту, мезоліту, палео­економіки, первіс. насел. Сх. Європи, трипіл. культуру й камʼяну добу України, поселе­н­ня енеоліт. часу, особливо в р-ні середнього Подністровʼя, керував автор. колективами з написа­н­ня праці «Нариси стародавньої історії Української РСР» (К., 1957), тритом. «Археології Української РСР» (К., 1971–75). Провів наук. роз­робки історії ран­ніх землероб.-скотар. племен на Пд. Сх. Європи. Засн. низки нових наук. напрямів істор.-археол. досліджень.