Комарницький Станіслав Карлович

КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Станіслав Карлович (12(24). 05. 1882, Київ – 09. 10. 1937, там само) – гідрометеоро­­лог. У дорев. період закін. Київ. політех. ін-т. Професійно почав прогнозувати погоду 1913. За ча­­сів Визв. змагань 1917–21 обі­ймав посаду гідрометра Мін-ва земел. справ. Пізніше працював нач. Гідрометеорол. центру. Був гідрографом, кер. підсекції (1919), зав. над працями (1921) гідрол. секції Постій. комісії для виучування природ. багатств України, заст. голови метеорол. секції природн. відділу Ін-ту укр. наук. мови (1926) ВУАН. Брав участь у реалізації першої гідрол. програми під кер-вом Є. Опокова. За кер-ва К., станом на 1930 кількість водомір. постів досяг­­ла понад 200, налагоджено телеграфну мережу для служби гідропрогнозів, у складі якої пе­­ребували окремі закордонні станції. Водночас викладав у ме­­ліорат. технікумі. 4 жовтня 1937 заарешт. за т. зв. справою католиків, через кілька днів покінчив життя самогубством. Згодом ув’язнено його сина Януша – ви­­пускника Київ. гідромеліорат. ін-ту, а на поч. 1938 розстріляно у с-щі Биківня побл. Києва. Подальших утисків зазнали й ін. чл. родини, зокрема дружину за «пособництво польс. розвідці» примусово відправлено на 10 р. до Пн. Казахстану.

Літ.: Косовець О., Довгович М., Соколов В. Політичні репресії співробітників гідрометеослужби УСРР–УРСР у 1930-х–40-х рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2010. № 2(35).

А. І. Шушківський