Аеростатика — Енциклопедія Сучасної України

Аеростатика

АЕРОСТА́ТИКА – розділ аеромеханіки, в якому вивчаються умови рівноваги газів, зокрема повітря, та дія статичних газів на занурені в них тверді тіла. А. визначає зовн. статичний тиск; властивості повітря; умови рівноваги повітр. маси; умови плавання тіл, легших за повітря у повітряному середовищі; умови остійності тіл, що плавають. А. ґрунтується на фундам. законах Архімеда та Паскаля. У галузі А. основоположними були роботи С. Стевена, Ґ. Ґалілея, Д. Бернуллі, М. Жуковського. В Україні дослідження з А., зокрема розробка та випробування аеростатів різних типів, проводяться в Нац. авіац. ун-ті. (Див. Повітроплавання).

Літ.: Жуковский Н. Е. Гидростатика и гидромеханика. Москва, 1901; Лойцянский Л. Г. Механика жидкости и газа. Москва, 1957.

Є. П. Ударцев

Статтю оновлено: 2001

Покликання на статтю
Є. П. Ударцев . Аеростатика // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=42720 (дата звернення: 24.10.2021)