Комаровський Абрам Семенович
КОМАРО́ВСЬКИЙ Абрам Семенович (23. 11(05. 12). 1866, Одеса — 25. 05. 1956, там само) — фахівець у галузі аналітичної хімії. Доктор філософії (1893). Навчався у Московському університеті, звідки 1888 відрахований за участь у студентських заворушеннях без права вступу до інших вищих навчальних закладів, відданий під нагляд поліції. Закінчив політехнікум у Цюриху (Швейцарія, 1892). Відтоді працював у Бернському університеті в лабораторії професора С. Костанецького, де синтезував бензорезорцин. 1896 повернувся у Росію, знову опинився під наглядом поліції. 1897–1922 — в одеській Центральній лабораторії Міністерства фінансів, контролював технологію виробництва у спиртових та виноробних промисловостях. 1910 і 1911 обирався приват-доцент кафедри хімії Новоросійського університету в Одесі, однак обидва рази не був затверджений опікуном навчального округу — К. дозволено працювати в Університеті лише в лабораторії П. Мелікова, в якій він досліджував перекисні сполуки. Після більшовицького перевороту 1917 обіймав посади доцент Одеського університету, професор аналітичної та технічної хімії Одеських вищих жіночих курсів та хіміко-фармацевтичного інституту. Від 1931 — в Українській філії НДПІ рідкіснометалургійної промисловості (Одеса), де під його керівництвом проводили дослідження з аналітичної хімії рідкісних елементів. Розробляв та удосконалював якісні і кількісні методи визначення малих кількостей елементів за допомогою мікрохімічних реакцій з використанням органічних реактивів. 1903 винайшов реакцію ароматичних альдегідів з вищими спиртами (названа його іменем), на основі якої розробив колориметричний метод визначення вищих спиртів у етиловому спирті та вині, що був офіційно визнаний у багатьох країнах світу. Переклав російською мовою і відредагував низку підручників та посібників з аналітичної хімії, серед них — «Курс аналитической химии», який витримав 9 видань (1904–46).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Перекиси бериллия // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. Химия. 1913. Т. 45, вып. 4; Интереснейший случай образования сложного эфира // Журн. н.-и. кафедр в Одессе. 1924. Т. 1, № 8–9; Об окислении уксусной кислоты // Там само (співавт.).