Археологічні пам’ятки

АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ПАМʼЯТКИ́ — матеріальні сліди людської діяльності, що збереглися до наших днів і є важливим історичним джерелом. А. п. знаходяться в землі, воді, деякі — на поверх­ні (наскельні зображе­н­ня). Найбільше значе­н­ня А. п. мають як історичне джерело для дослідже­н­ня найдавніших періодів людства, коли ще не існувало писемних джерел або писемна інформація була дуже обмежена. Як продукт людської діяльності А. п. від­ображають усі сторони життя та праці. До них належать поселе­н­ня, стоянки, городища, фортеці, міста, окремі житлові, господарські, виробничі, фортифікаційні, культові споруди, могильники чи окремі похова­н­ня, скарби, знаря­д­дя праці, побуту, культу, предмети озброє­н­ня та кінського спорядже­н­ня, написи й малюнки на скелях, у печерах чи на окремих предметах тощо. Риси археологічної культури ви­значають А. п., поширені на певній території, датовані одним часом і які мають спільні ознаки. Вони є культурним на­дба­н­ням народу й охороняються державою. В Україні під охороною держави пере­буває 64 тис. А. п. Найдавнішою А. п. в Україні є палеолітична стоянка Королеве на Закарпат­ті, вік якої бл. 1 млн років. Нині укладають багатотомне енциклопедичне ви­да­н­ня «Звід памʼяток історії та культури України», ре­презентуючи своєрідний реєстр А. п. України.

Завантажити статтю