Археологічні пам’ятки
Визначення і загальна характеристика
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ПАМ’ЯТКИ́ — матеріальні сліди людської діяльності, що збереглися до наших днів і є важливим історичним джерелом. А. п. знаходяться в землі, воді, деякі — на поверхні (наскельні зображення). Найбільше значення А. п. мають як історичне джерело для дослідження найдавніших періодів людства, коли ще не існувало писемних джерел або писемна інформація була дуже обмежена. Як продукт людської діяльності А. п. відображають усі сторони життя та праці. До них належать поселення, стоянки, городища, фортеці, міста, окремі житлові, господарські, виробничі, фортифікаційні, культові споруди, могильники чи окремі поховання, скарби, знаряддя праці, побуту, культу, предмети озброєння та кінського спорядження, написи й малюнки на скелях, у печерах чи на окремих предметах тощо. Риси археологічної культури визначають А. п., поширені на певній території, датовані одним часом і які мають спільні ознаки. Вони є культурним надбанням народу й охороняються державою. В Україні під охороною держави перебуває 64 тис. А. п. Найдавнішою А. п. в Україні є палеолітична стоянка Королеве на Закарпатті, вік якої бл. 1 млн років. Нині укладають багатотомне енциклопедичне видання «Звід пам’яток історії та культури України», репрезентуючи своєрідний реєстр А. п. України.
Рекомендована література
Завантажити статтю
