Археологічні пам’ятки

АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ПАМ'ЯТКИ́ – матеріальні сліди людської діяльності, які збереглись до наших днів і є важливим історичним джерелом. А. п. знаходяться у землі, воді, деякі на поверхні (наскельні зображення). Найбільше значення А. п. мають як істор. джерело для дослідж. найдавніших періодів людства, коли ще не існувало писем. джерел або писемна інформація була дуже обмежена. Як продукт люд. діяльності А. п. відбивають усі сторони життя та праці. А. п. є поселення, стоянки, городища, фортеці, міста, окремі житл., госп., вироб., фортифікац., культові споруди, могильники чи окремі поховання, скарби, знаряддя праці, побуту, культу, предмети озброєння та кінського спорядження, написи і малюнки на скелях, у печерах чи на окремих предметах та ін. Риси археол. культури визначають А. п., які поширені на певній території, датовані одним часом і мають спільні ознаки. Вони є культур. надбанням народу і охороняються державою. В Україні під охороною держави перебуває 64 тис. А. п. Найдавнішою А. п. на Україні є палеоліт. стоянка Королеве на Закарпатті, якій бл. 1 млн рр. Нині укладається енциклопед. видання у 28 т. «Звід пам'яток історії та культури України».

Літ.: Шовкопляс І. Г. Археологічні дослідження на Україні (1917–1957): Огляд вивчення археологічних пам'яток. К., 1957; Визначні місця України. К., 1961; Археологічні пам'ятки Української РСР: (Корот. список). К., 1966; Шовкопляс І. Г. Розвиток радянської археології на Україні (1917–1966): Бібліогр. К., 1969; Цвейбель Д. С. З історії вивчення і охорони археологічних пам'яток на Україні в перші десятиріччя Радянської влади // УІЖ. 1971. № 12; Акуленко В. І. Збереження і відбудова історичних пам'яток на Україні у післявоєнний період (1945– 1958 рр.) // УІЖ. 1976. № 6; Горбик В. О., Денисенко Г. Г., П. І. Скрипник. Пам'ятки України: проблеми зберігання і дослідження. К., 1994; Нестуля О. Біля витоків державної системи охорони пам'яток культури в Україні: (Доба Центральної ради, Гетьманщини, Директорії). К.; П., 1994; Козак Д. Н. Былое украинской степи. К., 1997.

Ю. М. Малєєв