КОМПАНЕ́ЦЬ Володимир Степанович (13. 05. 1933, Харків — 12. 10. 2002, Він­ниця) — лікар. Канд. мед. (1969), д-р психол. (1997) н., професор (1998). Навч. у Вінн. мед. ін­ституті (1951–55), закін. Саратов. мед. ін­ститут (РФ, 1957). Служив військ. лікарем, зокрема брав участь у бо­йових діях в Обʼ­єд­наних Араб. Респ. (1964) та Єгипті (1967), за що від­знач. бо­йовими нагородами СРСР. Від 1970 працював у Вінн. мед. університеті: 1991–96 — зав. курсу екс­тремал. медицини, 1996–2002 — професор кафедри екс­тре­мал. і військ. медицини; за сумісництвом 1995–2002 — за­ступник директора з наукової роботи Вінн. мед. коледжу. Фахівець у галузях екс­тремал., авіац. та косміч. медицини. Ви­вчав також наук. спадщину М. Пи­­рогова; психофізіол. критерії ро­­зум. праце­здатності школярів і студентів. Роз­робив при­строї для ви­значе­н­ня розум. втоми людини, для зупинки зовн. кровотечі в екс­тремал. умовах. Автор віршів, пісень та романсів («Бард: Ви­брані пісні та романси», К., 1998).