ЛАДИ́КА Василь (02. 08. 1884, м. Дрогобич, нині Львів. обл. — 01. 09. 1956, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — церковний діяч УГКЦ. Навч. у гімназії в рідному місті, 1903 вступив до Крехів. мо­­настиря ЧСВВ. 1909 склав чернечі обіти й ви­їхав до Канади. Закін. духовну семінарію у м. Монреаль (провінція Квебек, 1912) і був висвяч. на священика. Вів широку місіонер. діяльність у різних провінціях Канади, від 1922 — ігумен монастиря ЧСВВ у м. Едмонтон (провінція Альберта). 20 травня 1929 іменований титуляр. єпис­копом Абідійським і Апостол. екзархом для українців-католиків Канади, на­ступ. місяця хіротонізований. 21 липня 1948 Папа Римський надав Л. гідність архі­єпис­копа і при­значив вікарієм Манітоб. греко-католиц. екзархату — Апостол. екзархом Канади; 1956 він очолив Він­ніпез. митрополію. По­стійно дбав про роз­будову УГКЦ у Канаді, наслідком чого стало створе­н­ня в країні 4-х єпархій; заснував Запомогове братство св. Миколая, Братство милосер­дя св. Йосафата, Євхарист. союз. За без­посеред. участі Л. по­стали Світ. організація Братства українців-католиків, Ліга укр. катол. жінок, Укр. катол. юнацтво. Спри­яв укр. шкільництву та діяльності культ.-осв. організацій, заснував і під­тримував тижневик «Українські вісті». Після 2-ї світової вій­ни допомагав пере­селен­ню укр. біженців із Зх. Європи до Канади. Автор багатьох публікацій на теол. теми.