ЛАКО́МСЬКИЙ Віктор Йосипович (11. 10. 1926, містечко Кр­аматорськ, нині місто Донец. обл. — 05. 01. 2014, Київ) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1969), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980), премія ім. Є. Патона НАНУ (2006). Закін. Запоріз. маш.-буд. ін­ститут (1950). Працював 1950–57 в Ін­ституті машино­знавства та с.-г. механіки АН УРСР; 1957–75 та 1979–2014 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (обидва — Київ): 1957–67 — зав. лаб. газового аналізу, 1967–75 — завідувач від­ділу плазм. металургії, 1979–97 — зав. завідувач від­ділу плазм. технологій, 1997–2014 — гол. н. с.; 1975–79 — за­ступник директора з наук. ро­боти «УкрНДІспец­сталь» (Запоріж­жя). Досліджував процеси взаємодії газів у плазм. стані з пере­грітим рідким металом; створив кілька методик ви­значе­н­ня вмісту мікрогаз. домішок у металах звар. швів; від­крив явище електр. по­глина­н­ня газів дугової атмо­сфери металом ка­тода при електродуг. зварюван­ні; створив спосіб спец. електрометалургії — плазмоводуг. пере­плав; роз­робив нові невитратні оксидні катоди електр. зварювал. дуги, що працюють на повітрі; брав участь у роз­роблен­ні способів плазмоводуг. зварюва­н­ня металів з різними вуглецевими матеріалами без захисту місця зварюва­н­ня, що до­зволило вперше створити зварні високоамперні контакти; досліджував роботу електр. шахт. печей для виробництва електрод. термоантрациту.