ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Федір Васильович (02(14). 05. 1858, містечко Новоукраїнка, нині місто Кіровогр. обл. — 19. 02. 1933, Чернігів) — актор, театральний діяч, письмен­ник, пере­кладач. Заслужений артист Респ. (1926). Закін. духовну семінарію (1877). Від­тоді вчителював до 1887 у Новоукраїнці, де заснував аматор. театр. гурток. Грав 1888–92 у трупі М. Кропивницького, згодом — у трупах О. Суслова і М. Садовського. 1905–08 утримував власну трупу. Працював 1909–17 у Театрі М. Садовського; 1917–18 — Нац. зразк. театрі (обидва — Київ); 1918–19, 1925–29 — 1-му Держ. драм. театрі УРСР ім. Т. Шев­ченка (Київ, від 1927 — у Дні­пропетровську); 1930–31 — театрі «Жовтень» (Ленін­град, нині С.-Пе­тербург). Творчість Л. сприяла стверджен­ню в укр. театрі жит­тєвої правди, принципів демократ. спрямува­н­ня. Майстер яскравих, пере­важно комед. образів; володів самобут. талантом. Манері гри були властиві емоційність, добродуш. гумор, схильність до ім­провізації, глибоке проникне­н­ня у сутність персонажа, виразність сценіч. мови. Автор одноакт. фарсу «Благородний напиток», пʼєси «Гроші» (1913; обидва — по­ставлено у Театрі М. Садовського), комедій «В мутній воді» (1901, спів­­авт., ви­дано 1903), «Над­звичайний косар» (спів­­авт., ви­дано 1911). Пере­клав комедію «Одруже­н­ня» М. Гоголя, мелодраму «Суламіф» А. Ґольдфадена, драму «Весняні сни» А. Добровольського (усі по­ставлено у Театрі М. Садовського) та ін. Написав кілька статей про театр, спогади про М. Кропивницького «Великий талант» (опубл. у «Річнику Українського театрального музею», 1930, № 1).