КО́РШАК Василь Володимирович (27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Високе, ни­­ні Борзнян. р-ну Черніг. обл. — 14. 06. 1988, Москва) — фахівець у галузі хімії високомолекулярних сполук. Доктор хімічних наук (1942), професор (1942), академік АН СРСР (1976). Сталін. (1949, 1951) та Ле­­нін. (1986) премії. Держ. нагоро­­ди СРСР. Закін. Моск. хім.-тех­нол. ін­ститут (1931), де від­тоді й пра­­цював: 1938–53 — завідувач кафедри спец. хім. технології, 1958–87 — завідувач кафедри хім. технології пластич. мас. Водночас 1938–54 — зав. лаб. високомолекуляр. сполук, 1948–54 — за­ступник директора Ін­ституту орган. хімії АН СРСР; 1954–88 — зав. лаб. та від­ділу високомолекуляр. сполук Ін­ституту елементоорган. сполук АН СРСР (обидва — Москва). До­­сліджував хімію полімерів, осн. закономірності процесу поліконденсації, методи утворе­н­ня термо­стій. полімерів. Від­крив нерівноважну поліконденсацію (1957) та ін. реакції щодо синтезу полімерів — полірекомбіна­­цію, поліпереарилува­н­ня, поліциклоконденсацію; одержав чи­­мало нових полімерів, зокрема лінійну форму вуглецю — карбін (1961) тощо. Вперше в СРСР синтезував волокно­утворюючі поліаміди (1940, спільно з С. Ра­­фіковим). Під його керівництвом роз­­­роблено технологію виробництва синтет. волокон (анід і лавсан). За­пропонував класифікацію і но­­менклатуру високомолекуляр. сполук. Головний редактор журналу «Успехи химии» (1951–72) і «Высоко­­моле­­кулярные соединения» (1973–88). Голова Наук. ради з високомолекуляр. сполук АН СРСР (1978–88).