Лукань Володимир Григорович — Енциклопедія Сучасної України

Лукань Володимир Григорович

ЛУ́КАНЬ Володимир Григорович (26. 03. 1961, м. Дрогобич Львів. обл.) – мистецтвознавець, живописець. Чл. НСХУ (2012). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1984; викл. М. Вендзилович, Я. Запаско). Відтоді працює у При­карп. ун-ті (Івано-Франківськ): від 1985 – доц. каф. образотвор. мист-ва. Досліджує творчість профес. художників Прикарпаття. Створює живописні та графічні роботи, ікони на склі. Учасник обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1982. Персон. – в Івано-Франківську (1995, 1999, 2001, 2007, 2009, 2013), Дрогобичі (2000). Деякі роботи зберігаються в Музеї мист-в Прикарпаття, Чернів. і Хмельн. ХМ, Дрогоб. картин. галереї.

Пр.: Український образопис на звороті шкла. 2003; Начерки М. Фіґоля. 2007; Вибрані статті про мистецтво. Явища. Постаті. Імена. 2009; Історія українського мистецтва: Курс лекцій. 2010; 2012; Образотворча стефаникіана. 2011 (усі – Івано-Франківськ).

Тв.: ікони на склі – «Хатній іконостас» (1999), «Спас Вседержитель» (2000), «Богородиця Триручиця», «Неопалима купина», «Деісус. Моління» (усі – 2003), «Плащаниця» (2005), «Хресна дорога» (2007), «Блудний син» (2014).

І. П. Токарук, О. С. Шулепа


Покликання на статтю