Лук’янець Андрій Микитович — Енциклопедія Сучасної України

Лук’янець Андрій Микитович

ЛУК’ЯНЕ́ЦЬ Андрій Микитович (15. 09. 1922, с. Жуківка, нині Баришів. р-ну Київ. обл. – 08. 03. 1999, Риґа) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Краснодар. військ. авіац. (1941) та вищу офіцер. (1949, РФ) школи штур­манів. На фронті від травня 1943. Відзначився під час боїв у м. Бре­слау (нині Вроцлав, Польща). Здійснив 164 бойові вильоти на розвідку та знищення військ. об’єктів, залізнич. станцій, живої сили і техніки ворога. Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1974 – підполковник за­пасу. Мешкав у Ризі, працював нач. групи НДІ.

Літ.: Боевые звезды киевлян. 3-е изд. К., 1983.

В. О. Сандул

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю
В. О. Сандул . Лук’янець Андрій Микитович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59227 (дата звернення: 17.09.2021)