Луцький район

ЛУ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-східній частині Волинської області. Межує з Горохів., Локачин., Рожищен. і Ківерців. р-нами Волин. обл. та Демидів. і Млинів. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1939. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Останнім було визволене с. Садів (14 липня 1944). До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962 р-н ліквід., 1966 відновлений. Площа 973 км². За переписом 2001, насел. становило 56 137 осіб (складає 105,6 % до 1989), станом на 1 квітня 2016 — 63 903 особи (переважно українці, проживають росіяни, білоруси, поляки). У складі Л. р. — смт Рокині та Торчин, 83 сільс. насел. пункти (див. Коршів). Функції райцентру виконує Луцьк. Лежить у межах Волинської височини. Рельєф р-ну належить до льодовик.-ероз. типу, тому він різко пересічений. Його осн. елементи: яружно-балк. система, міжбалк. плато та значні підвищення з крутими схилами. 637337.pngКорисні копалини: пісок, глина, вапняки, торф. Протікають річки бас. Дніпра: найбільша — Стир (у межах р-ну — 38 км), малі — Зеленка, Сірна, Чорногузка. Є 3 озера. Ґрунти переважно опідзолені чорноземні та темно-сірі. У лісах зростають дуб, граб, сосна, береза, вільха. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказник Воротнів (перебуває у віданні Луцького держлісгоспу, 600 га, ботан., створ. 1978), пам’ятка садово-парк. мистецтва парк Байрак (Рокині, 13 га, 1996); місц. значення — заказники Гнідавське болото (Боратин. сільрада, 63,6 га, 1995), Шепель (Буянів. і Шепел. сільради, 232,35 га, 1992; обидва — заг.-зоол.), Краєвид (Рокині, 8 га, 2000), Чорногузка (села Баківці, Одеради, Ратнів, 1500 га, 1992; обидва — гідрол.), Лобаниха (Несвічів. сільрада, 232 га, 2003), Рокинівський (Рокині, 74,8 га), Чаруків (с. Чаруків, 375 га, 1992; усі — орнітол.), заповідні урочища Радомишль (с. Радомишль, 18 га, 1978), Садівська дача (Садів. сільрада, 99 га, 2005), пам’ятка природи Група дубів-велетнів (0,05 га, ботан., 1972), пам’ятка садово-парк. мистецтва парк Першотравневий (10,8 га, 1977; обидві — с. Тарасове). Гол. пром. підприємства: Луцький комбікорм. завод у с. Боратин; Гнідав. цукр. завод; ф-ка солодощів «Ласка» у с. Голишів; «Забіяка» у с. Забороль (ковбасні вироби); «Луцьк Фудз» (томат, соус, паста, аджика, кетчуп, майонез, натурал. і столовий оцет; торг. марки «Ру- на», «Рідний край»), «Волвест-М» (тара, упаковка та ін. продукція з паперу та картону) у с. Зміїнець; «Алістер» у с. Крупа (оброблення деревини); Луцька пельменна ф-ка, молоч. завод «Злата», «Олдем» (мінерал. вода та ін. безалкогол. напої), «Альтра-метерс» (дерев’яні вікна та двері), «Тигрес» (м’які та пластмас. іграшки, дит. постіл. білизна та одяг) у с. Липини; «Інтегра Вест» у с. Омеляник (буд. вироби з пластмас); «Іола» (пластмас. плити, штаби, труби, профілі), «Калина» (м’ясопродукти) у с. Підгайці; Піддубец. м’ясоперероб. завод; «Євро-Мікс» у с. Ратнів (корми для тварин); «Кромберг енд Шуберт Україна» (електр. борт. кабел. системи для автомобілів), Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 у с. Рованці; «Модерн-Експо» (торг. обладнання та касові вузли), «Мінмат Ревербері» (тепло- та звукоізоляц. матеріали), «Шинака-Україна» (меблі, дерев’яні двері) у с. Струмівка; «Волиньхолдінг» (майонез, кетчуп, гірчиця, мінерал. вода та ін. безалкогол. напої; торг. марки: «Торчин продукт», «Козацька», «Нива»), «М’ясопродукт» у Торчині. Пл. с.-г. угідь 79 тис. га, з них орних земель — 66 тис. га, пасовищ — 5,6 тис. га, сіножатей — 5,2 тис. га, багаторіч. насаджень — 2,2 тис. га. Структура с.-г. виробництва: тваринництво (розведення великої рогатої худоби м’ясо-молоч. напряму) — 97 %, рослинництво (вирощування зерн. і корм. культур, цукр. буряків) — 3 %. Кількість с.-г. підприємств — 76 (найбільші: «Городище», «Дружба», «Лище», «Несвіч», «Рать», «Романів», «Урожай»), фермер. госп-в — 89. Експлуатац. довж. автомоб. доріг держ. і місц. значення 1013,78 км, з них із твердим покриттям — 718 км. У Л. р. — Волин. с.-г. станція Інституту Зх. Полісся НААНУ (до 2011 — Волинський інститут агропромислового виробництва УААН; Рокині); Торчин. профес. ліцей, 36 заг.-осв. шкіл, Княгининоц. і Рокинів. навч.-вихов. комплекси, Великоомеляників. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», Крупів. навч.-реабілітац. центр для дітей з вадами зору, Княгининоц. заг.-осв. школа-інтернат, 21 дошкіл. навч. заклад; рай. (Луцьк), 29 селищ. і сільс. Будинків культури, 10 клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей (Луцьк), 38 селищ. і сільс. б-к, 4 муз. школи (Торчин, Рокині, села Гірка Полонка та Княгининок), Історії сільського господарства Волині Музей (Рокині), Торчин. істор.-краєзн. музей; Липин. центр. рай. і Торчин. номерна лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Слава праці». Функціонують нар. аматор.: хор. капела працівників культури р-ну, жін. вокал. квартет «Нота-Нео», тріо бандуристок «Лелія», театр-студія «Гармидер» рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Родинне перевесло» Веселів. Будинку культури, фольклор. колектив «Вербиченька» Гіркополонків. Будинку культури, хор. колектив «Червона калина» Крупів. клубу, вокал. квартет «Жива пісня» Липин. Будинку культури, хор. колектив «Лищани» Лищен. Будинку культури, фольклор. колектив «Берегиня», ансамбль нар. музики «Волинські візерунки» Княгининоц. Будинку культури, хор. колектив «Пісенне перевесло» Новостав. клубу, фольклор. гурт «Світлиця» Ратнів. Нар. дому «Просвіта», фольклор. колектив «Горлиця» Романів. Будинку культури; зразк.: вокал. студія «Зернятко», ансамбль сучас. танцю «Антарес» рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Писанка» Веселів. Будинку культури, ансамбль нар. танцю «Пролісок» Воютин. Будинку культури, ансамбль танцю «Вишиваночка» Лищен. Будинку культури, хореогр. колектив «Сузір’я» Несвічів. Будинку культури, дит. ансамбль сучас. танцю «В ритмі серця» Підгайців. Будинку культури. Діють реліг. громади: УПЦ КП (30), УПЦ МП (25), РКЦ (Торчин), християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки архітектури: нац. значення — Михайлів. церква у с. Білосток (зведена 1636), церква Різдва Богородиці (1785), дзвіниця та мур із брамою (1869) у с. Воротнів, Хрестовоздвижен. церква у с. Коршів (1777), Михайлів. церква та дзвіниця у с. Несвіч (1771), Покров. церква та брама у с. Піддубці (1745); Микол. церква та дзвіниця у с. Смолигів (1743), церква св. Луки у с. Усичі (17 ст.), Успен. церква у с. Шепель (1780); місц. значення — Успен. церква у с. Бабаїв (1875), Василів. церква у с. Боголюби (1883), Хрестовоздвижен. церква у с. Буків (1768), Микол. церква у с. Городище (1920), Микол. церква у с. Городок (1890; усі — дерев’яні), громад. будівля (поч. 18 ст.), Соборобогородиц. церква (1920) у с. Забороль; церква Параскеви у с. Милуші (поч. 17 ст.), житл. будинок у с. Одеради (поч. 19 ст.), церква Олександра Невського у с. Підгайці (1868), Михайлів. церква у с. Промінь, Борисогліб. церква у с. Романів (обидві — 1885), церква Іоанна Богослова у с. Сьомаки (1875; усі — дерев’яні), Казан. церква у с. Садів (1910), кірха у с. Озеряни, школа у Торчині (обидві — 1920). На тер. Л. р. провадили археол. дослідж. В. Антонович, О. Цинкаловський, П. Раппопорт, М. Кучинко, В. Конопля, К. Мельник, Г. Охріменко та ін. У Торчині, селах Новостав, Полонка та Шепель знайдено кістки мамонта, дикого коня, кремінці, відщепи, нуклеуси пізнього палеоліту; у Торчині досліджено мезоліт. стоянку; у селах Воротнів, Гірка Полонка, Коршів, Новостав, Одеради виявлено артефакти періоду неоліту, у Торчині, селах Антонівка, Голишів, Лище, Новостав, Сьомаки — енеоліту, у селах Гірка Полонка, Городок, Лище, Одеради, Сьомаки, Шепель, х. Валентинів — доби бронзи, у Торчині, селах Баїв, Боратин, Гірка Полонка, Гнідава, х. Валентинів — заліз. віку. Пам’ятки археології нац. значення: городища 9–13 ст. у смт Торчин (знайдено двосіч. меч), селах Білосток (обидві мають сучас. охорон. статус від 1969), Городище (у Городищі-1 відкрито 16 курганів, у Городищі-2 — 31 півземлянк. та 3 наземні житла, 3 гончарні майстерні, 20 вироб.-госп. споруд, знайдено багато кераміки, серпи, коси, сокири, наральники, окуття заступів, ножі, кресала, пряслиця, кістяні вироби, 5 сріб. плетених шийних гривен, 3 плетені наручні браслети; від 1990), Горзвин, Коршів, Усичі, Шепель (уламки меча, енкояптони, бронз. хрестик, наконечники стріл; усі — від 2009). Залишки давньорус. городищ також розкопано у селах Підгайці та Чаруків. У с. Садів у торфовищі знайдено меч 13 ст., поверхню якого покрито сріблом, а лезо прикрашено золотою інкрустацією у вигляді триапсид. храму та семи хвилястих ліній. У Торчині виявлено скарб литов. сріб. монет 1480–1540. Найвизначніші пам’ятки історії: оборонна споруда періоду 1-ї світової війни у с. Боратин; могила лікаря, письменника, перекладача, громад. діяча М. Левицького у с. Гаразджа; будинок, в якому зупинявся рос. імператор Петро І, у с. Забороль; місце, де загинув Герой Радянського Союзу П. Тарасов, у с. Милуші. Пам’ятки монум. мистецтва: пам’ятники Лесі Українці у с. Коршів та юному розвіднику С. Гнатюку в Торчині. Встановлено 32 пам’ятники воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. У селах Гірка Полонка, Полонка, Забороль, Лаврів, Промінь — пам’ятні знаки на честь борців за волю України. Серед видат. уродженців — психолог, академік НАПНУ О. Киричук (с. Воютин), фахівець у галузі будівництва П. Антонюк (с. Липини), історик С. Гаврилюк (Торчин), мовознавець М. Затовканюк (с. Полонка), економіст А. Мельник (Торчин), географ Я. Мольчак (с. Сарнiвка); журналіст, видавець, режисер В. Ворон (с. Княгининок), польс. письменниця, актриса Ґ. Запольська (с. Підгайці), публіцист, громад.-політ. діяч М. Ковальський (с. Баїв), журналіст, публіцист М. Сорока (с. Романів), фольклористка, культурна і громад. діячка А. Голентюк (с. Гать), фольклорист, перекладач Ю. Круть (Торчин); громад. і церк. діяч, журналіст М. Гаюк (с. Романів); архітектор М. Перетяткович (с. Усичі); майстриня худож. лозоплетіння, засл. майстер нар. творчості України Р. Вронська (с. Сьомаки), художниця декор.-ужитк. мистецтва Л. Жолудь (с. Боратин), живописець П. Крестіанполь (с. Шепель); засл. діячі мистецтв України — режисер, муз.-громад. діяч В. Іваницький (с. Липини), театрознавець, актор, режисер Д. Поштарук (с. Коршовець); засл. арт. УРСР — актор І. Пуць, віолончеліст В. Шевель (обидва — с. Городище); засл. арт. України — актор В. Крутюк (с. Одеради), музикант В. Мацко (с. Забороль); хор. диригенти, муз.-громад. діячі Василь і Опанас Корольчуки (с. Городище); кінорежисер, продюсер, актор і кінооператор С. Новицький (Торчин); автомоделіст О. Крещук (с. Несвіч), борець П. Янковський (х. Юзефін побл. с. Городок); діячі УПА С. Качинський (с. Піддубці), Ю. Стельмащук (с. Коршів), учасник нац.-визв. руху М. Куделя (с. Буяни). У лютому 1944 під час бою побл. с. Сирники відзначився Герой Радянського Союзу А. Комок; у 1980-х рр. у с. Коршів мешкала поетеса Л. Косановська.