Льєж — Енциклопедія Сучасної України

Льєж

ЛЬЄЖ (франц. Liège, валлон. Lîdje, гол­ланд. Luik, нім. Luttich, фламанд. Luik) – адміністративний центр однойменної провінції Валлонського регіону в Бельгії. Знаходиться побл. злиття рік Маас і Урт. Знач. транспорт. вузол. Л. зв’язаний каналом Альберта з м. Антверпен. Пл. 56,63 км2. Насел. 195 тис. осіб (з агломерацією – 600 тис.). Археол. розкопки, проведені побл. сучас. міста, свідчать про існування на цих теренах поселень ще 800 тис. р. тому. Л. виник з єпископ. резиденції бл. 720 у період розпаду Рим. імперії. Нині один із гол. центрів важкої пром-сті Бельгії. Розвинені чорна та кольор. металургії, машинобудування, металооброблення, вуглевидобування (у минулому відігравало гол. роль в економіці міста), хім., гумова та швейна пром-сті, вироб-во скла й кришталю. Є також важливим істор., політ., культур., наук., духов. і освіт. центром Валлон. регіону. Функціонують Льєж. ун-т, АМ (обидва – від 1817), Археол. (у будинку Курціуса, 1600–10), Валлон. мист-ва та Красних мист-в (фламанд., бельг., франц. і голланд. шкіл) музеї, Льєж. консерваторія, Льєж. опер. театр і Льєж. філармоніч. оркестр. Пам’ятки арх-ри: Палац князів-єпископів (закладено у 10 ст.; кілька разів перебудовувався), собор св. Павла (10–15 ст.), церкви св. Варфоломія (11–12 ст.), св. Якова (11–16 ст.) і св. Христа (13–14 ст.), м’ясні ряди (1545), ратуша (1714–18). Від 20 ст. розвивається нове місто у пд.-зх. напрямку. Серед визнач. сучас. споруд – житл. комплекс Плен-де-Маньовр (1956, арх. Ш. Карльє), Ун-т з лікарнян. комплексом (1970, арх. С.-Л. Стребель і Ш. Ванденґоф). У Л., окрім ба­гатьох ін. національностей, ме­шкають й українці. До 1-ї світ. війни тут перебувала незначна кількість українців (робітники й студенти), котрі організували першу укр. громад. орг-цію – Руську безсторонню громаду. 1929 створ. Нац. союз укр. студентів, який згодом перенесено у м. Левен. У місті діє парафія УГКЦ. У передмісті Л. – м-ку Ро­курі – для дітей відкрито укр. су­ботню «Рідну школа», а для доро­слих збудовано укр. Нар. дім.

Літ.: Th. Gobert. Liège à travers les âges. Liège, 1924–29. Vol. 1–6; M. Коhut. Ukrainiens in Belgium // Ukraine and Ukra­inians throughout the Wold. Toronto; Buf­falo; London, 1944; E. Hélin. Le paysage urbain de Liège avant la révolution indu­strielle. Liège, 1963; Belgique, un état d’esprit. Bruxelles, 2001; P. Stephany. L’histoire de Belgique au fil de la BD de 1830 à nos jours. Louvain-la-Neuve, 2005.

М. Є. Давіденко

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю
М. Є. Давіденко . Льєж // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59716 (дата звернення: 11.05.2021)