Любомльський район

ЛЮБО́МЛЬСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Волинської області. Межує з Польщею (на Зх.; уздовж кордону довж. 97,5 км протікає р. Західний Буг, роз­таш. 2 пункти пропуску), Шацьким, Старовижів., Турій. і Володимир-Волин. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від вересня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У січні 1959 до Л. р. при­єд­нано Головнян., у грудні 1962 — Шацький (1993 від­новлено) р-ни. Пл 1,488 тис. км². За пере­писом насел. 2001, проживали 43 267 осіб (складає 96,7 % до 1989); станом на 1 лю­­того 2015 — 39 569 осіб; пере­важно українці, мешкають поляки та росіяни. У складі Л. р. — м. Любомль, смт Головне та 68 сільс. насел. пунктів. Лежить на Поліській низовині. Тер. р-ну має рівнин. рельєф. Поверх­ня пере­важно низовин­на, на Пн. — плоска алювіальна, на Пд. — хвилясто-горбиста морен­но-зандрова. Роз­ві­дано поклади буд. піску, сірої глини, вапняку та торфу. Протікають 9 річок заг. протяжністю 172,1 км, зокрема й Неретва (впадає у Зх. Буг), Припʼять з притокою Вижівкою. Є 12 озер (419 га), найбільше — Велике Згоранське озеро (148 га). Ґрунти пере­важно дернові та торфово-болотні, на Пн. — дерново-підзолисті. Пл. лісів 57,7 тис. га. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Згоранські озера (створ. 1998, площа 705,6 га) та Мошне (1994, 73,3 га; обидва — ландшафтні); місц. значе­н­ня — заказники Бистряки (1993, 488 га), Замлинщина (2001, 687 га; обидва — ландшафтні), Буг (1995, 3556 га; заг.-зоол.), Любомльський (8,2 га), Ялин­ник (5,7 га; обидва — 1985), Мосирський (2001, 307 га; усі — бо­­тан.), Під­городненський (19,1 га), Під­сви­н­ня (21 га; обидва — ліс.), па­мʼятки природи Гряда-1 (6 га), -2 (5,6 га), Девʼяте (9,2 га), Кокоровець (8,9 га), Ялин­ник (12 га; усі — 1993), Дуб звичайний велетень (1972; усі — ботан.), Джерело Чайка, Попова криниця (обидва — Головне), Джерело Польова криниця, Джерело Трактова криниця (обидва — с. Нудиже; усі — 1977, гідрол.). Р-н пере­тинають автомоб. шляхи Київ–Варшава, Володимир-Волинсь­кий–­Брест, залізниця на Хелм (Польща). Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Пл. с.-г. угідь 69 тис. га, з них орних земель — 34,2 тис. га, багаторіч. насаджень — 0,36 тис. га, сіножатей — 15,3 тис. га, пасовищ — 19 тис. га. Вироб-вом с.-г. продукції за­ймаються 1 ко­оператив, 3 приват. під­приємства та 25 фермер. госп-в. Працівники ТОВів «Від­родже­н­ня» (с. Бірки), «Україна ГОЛД-САД» (с. Старовойтове), «УПБ САД» (с. Згорани) посадили 132 га смородини, 33 га яблунь і 2 га слив. С. госп-во також спеціалізується на рослин­ництві зернового та тварин­ництві мʼясо-молоч. напрямів. У Л. р. — 35 заг.-осв. шкіл, 9 навч.-вихов. комплексів (8 шкіл-дит­­садків, 1 школа-гімназія), Будинок школяра, станція юних техніків, ДЮСШ, Головнен. школа-633592.pngінтернат, Любомл. профес. ліцей, 19 до­шкіл. закладів; центр. рай. для дорослих, рай. дит., 2 селищ. і 28 сільс. б-к, Любомльський крає­знавчий музей, рай., селищ. і 16 сільс. Будинків культури, 26 клубів, муз. школа; Руден. обл. психоневрол. будинок-інтернат, центр. рай. лікарня, 2 від­діл. заг. практики сімей. медицини, 8 амбулаторій, 76 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Наше життя». Функціонують нар. аматор. колективи: хор. капела с. Згорани, вокал. ансамбль «Надія» Рівнен. Будинку культури, фольк­лор. колективи «Опалинка» Гу- щан. Будинку культури, «Дуброва» Куснищан. Будинку культури, «Пере­весло» Радехів. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ МП — 34, УПЦ КП — 8, УАПЦ — 1, РКЦ — 2, УГКЦ — 1, проте­стант. — 17 (християн віри євангельської — 10, євангел. християн-баптистів — 2, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1). Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — деревʼяні Дмитрів. церква та дзвіниця у с. Згорани (1674), Успен. церква у с. Радехів (1701), церква Іоана Богослова та дзвіниця у с. Штунь (1777), Троїц. церква та надбрамна дзвіниця у Головному (1841); місц. значе­н­ня — де­­ревʼяна Козьмодемʼян. церква у с. Вишнів (1860), Лукин. церква у с. Городнє (1745), Хрестовоздвижен. церква у с. Нуди­­же (1868), Святодухів. церква у с. Олеськ (1889), церква Різдва Богородиці у с. Хворостів (1884). Памʼятки археології: могильники Головне-1, -2 у Головному (4 ст. до н. е.), курган. могильник у с. Лисняки, давньорус. городища у селах Гуща (10–11 ст.; нац. значе­н­ня) і Новоугрузьке (12–13 ст.; літописне м. Угровськ). Серед видат. уродженців — фахівець у галузі генетики, чл.-кор. НААНУ С. Тарасюк (с. Бережці), ботанік М. Гродзинський (с. Під­городне), вет. лікар В. Духницький (с. Гуща), лікар-анатом В. Пикалюк (с. Масловець), ортопед-травматолог В. Танькут (Головне), фізик, філософ К. Корсак (с. Ладинь), педагог, фізик В. Сиротюк (с. Сильне), математик А. Романюк (с. Куснище), геолог В. Узіюк (с. Запі­л­ля), хімік П. Ягодинець (с. Світязькі Смоляри), етно­граф А. Данилюк (с. Згорани); письмен­ник, публіцист, засл. діяч мистецтв України В. Гей (с. Заболо­т­тя), поетеса Н. Горик (с. Забуж­жя), письмен­ник, драматург, публіцист В. Лис (с. Згорани), поет, публіцист Влас Мизинець (С. Матчук; с. Запі­л­ля), письмен­ниця, літературо­знавець М. Якубовська (с. Почапи); художниця В. Михальська (с. Хворостів), архітектор І. Оксентюк (Головне); актор і режисер, засл. арт. УРСР А. Антонюк (с. Коцюри), актор, засл. арт. України С. Бортничук (с. Городнє), кінокритик Л. Брюховецька (с. Запі­л­ля); громад. і церк. діяч М. Бурчак-Абрамович, церк. діяч УПЦ МП Варфоломій (В. Ващук; обидва — с. Городнє); учасники нац.-визв. боротьби 1960–80-х рр. М. Коц (с. Гуща) і Д. Шумук (с. Боремщина). У с. Городнє минули дит. і юнац. роки дендоролога, лісівника, еколога С. Шевченка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю