Любомльський район — Енциклопедія Сучасної України

Любомльський район

ЛЮБО́МЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Волинської області. Межує з Польщею (на Зх.; уздовж кордону довж. 97,5 км протікає р. Західний Буг, розташ. 2 пункти пропуску), Шацьким, Старовижів., Турій. і Володимир-Волин. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від вересня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У січні 1959 до Л. р. приєднано Головнян., у грудні 1962 – Шацький (1993 відновлено) р-ни. Пл 1,488 тис. км2. За переписом насел. 2001, проживали 43 267 осіб (складає 96,7 % до 1989); станом на 1 лю­­того 2015 – 39 569 осіб; переважно українці, мешкають поляки та росіяни. У складі Л. р. – м. Любомль, смт Головне та 68 сільс. насел. пунктів. Лежить на Поліській низовині. Тер. р-ну має рівнин. рельєф. Поверхня переважно низовинна, на Пн. – плоска алювіальна, на Пд. – хвилясто-горбиста моренно-зандрова. Розвідано поклади буд. піску, сірої глини, вапняку та торфу. Протікають 9 річок заг. протяжністю 172,1 км, зокрема й Неретва (впадає у Зх. Буг), Прип’ять з притокою Вижівкою. Є 12 озер (419 га), найбільше – Велике Згоранське озеро (148 га). Ґрунти переважно дернові та торфово-болотні, на Пн. – дерново-підзолисті. Пл. лісів 57,7 тис. га. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення – заказники Згоранські озера (створ. 1998, пл. 705,6 га) та Мошне (1994, 73,3 га; обидва – ландшафтні); місц. значення – заказники Бистряки (1993, 488 га), Замлинщина (2001, 687 га; обидва – ландшафтні), Буг (1995, 3556 га; заг.-зоол.), Любомльський (8,2 га), Ялинник (5,7 га; обидва – 1985), Мосирський (2001, 307 га; усі – бо­­тан.), Підгородненський (19,1 га), Підсвиння (21 га; обидва – ліс.), па­м’ятки природи Гряда-1 (6 га), -2 (5,6 га), Дев’яте (9,2 га), Кокоровець (8,9 га), Ялинник (12 га; усі – 1993), Дуб звичайний велетень (1972; усі – ботан.), Джерело Чайка, Попова криниця (обидва – Головне), Джерело Польова криниця, Джерело Трактова криниця (обидва – с. Нудиже; усі – 1977, гідрол.). Р-н перетинають автомоб. шляхи Київ–Варшава, Володимир-Волинсь­кий–Брест, залізниця на Хелм (Польща). Гол. пром. підпр-ва розташ. у райцентрі. Пл. с.-г. угідь 69 тис. га, з них орних земель – 34,2 тис. га, багаторіч. насаджень – 0,36 тис. га, сіножатей – 15,3 тис. га, пасовищ – 19 тис. га. Вироб-вом с.-г. продукції займаються 1 кооператив, 3 приват. підпр-ва та 25 фермер. госп-в. Працівники ТОВів «Відродження» (с. Бірки), «Україна ГОЛД-САД» (с. Старовойтове), «УПБ САД» (с. Згорани) посадили 132 га смородини, 33 га яблунь і 2 га слив. С. госп-во також спеціалізується на рослинництві зернового та тваринництві м’ясо-молоч. напрямів. У Л. р. – 35 заг.-осв. шкіл, 9 навч.-вихов. комплексів (8 шкіл-дит­­садків, 1 школа-гімназія), Будинок школяра, станція юних техніків, ДЮСШ, Головнен. школа-633592.pngінтернат, Любомл. профес. ліцей, 19 дошкіл. закладів; центр. рай. для дорослих, рай. дит., 2 селищ. і 28 сільс. б-к, Любомльський краєзнавчий музей, рай., селищ. і 16 сільс. Будинків культури, 26 клубів, муз. школа; Руден. обл. психоневрол. будинок-інтернат, центр. рай. лікарня, 2 відділ. заг. практики сімей. медицини, 8 амбулаторій, 76 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Наше життя». Функціонують нар. аматор. колективи: хор. капела с. Згорани, вокал. ансамбль «Надія» Рівнен. Будинку культури, фольк­лор. колективи «Опалинка» Гу- щан. Будинку культури, «Дуброва» Куснищан. Будинку культури, «Перевесло» Радехів. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ МП – 34, УПЦ КП – 8, УАПЦ – 1, РКЦ – 2, УГКЦ – 1, протестант. – 17 (християн віри євангельської – 10, євангел. християн-баптистів – 2, адвентистів сьомого дня – 1, свідків Єгови – 1). Пам’ятки арх-ри: нац. значення – дерев’яні Дмитрів. церква та дзвіниця у с. Згорани (1674), Успен. церква у с. Радехів (1701), церква Іоана Богослова та дзвіниця у с. Штунь (1777), Троїц. церква та надбрамна дзвіниця у Головному (1841); місц. значення – де­­рев’яна Козьмодем’ян. церква у с. Вишнів (1860), Лукин. церква у с. Городнє (1745), Хрестовоздвижен. церква у с. Нуди­­же (1868), Святодухів. церква у с. Олеськ (1889), церква Різдва Богородиці у с. Хворостів (1884). Пам’ятки археології: могильники Головне-1, -2 у Головному (4 ст. до н. е.), курган. могильник у с. Лисняки, давньорус. городища у селах Гуща (10–11 ст.; нац. значення) і Новоугрузьке (12–13 ст.; літописне м. Угровськ). Серед видат. уродженців – фахівець у галузі генетики, чл.-кор. НААНУ С. Тарасюк (с. Бережці), ботанік М. Гродзинський (с. Підгородне), вет. лікар В. Духницький (с. Гуща), лікар-анатом В. Пикалюк (с. Масловець), ортопед-травматолог В. Танькут (Головне), фізик, філософ К. Корсак (с. Ладинь), педагог, фізик В. Сиротюк (с. Сильне), математик А. Романюк (с. Куснище), геолог В. Узіюк (с. Запілля), хімік П. Ягодинець (с. Світязькі Смоляри), етнограф А. Данилюк (с. Згорани); письменник, публіцист, засл. діяч мист-в України В. Гей (с. Заболоття), поетеса Н. Горик (с. Забужжя), письменник, драматург, публіцист В. Лис (с. Згорани), поет, публіцист Влас Мизинець (С. Матчук; с. Запілля), письменниця, літературознавець М. Якубовська (с. Почапи); художниця В. Михальська (с. Хворостів), архітектор І. Оксентюк (Головне); актор і режисер, засл. арт. УРСР А. Антонюк (с. Коцюри), актор, засл. арт. України С. Бортничук (с. Городнє), кінокритик Л. Брюховецька (с. Запілля); громад. і церк. діяч М. Бурчак-Абрамович, церк. діяч УПЦ МП Варфоломій (В. Ващук; обидва – с. Городнє); учасники нац.-визв. боротьби 1960–80-х рр. М. Коц (с. Гуща) і Д. Шумук (с. Боремщина). У с. Городнє минули дит. і юнац. роки дендоролога, лісівника, еколога С. Шевченка.

С. Є. Гаврилюк, В. М. Дячук, П. С. Якубук


Покликання на статтю
С. Є. Гаврилюк, В. М. Дячук, П. С. Якубук . Любомльський район // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59856 (дата звернення: 20.09.2021)