Магнетит — Енциклопедія Сучасної України

Магнетит

МАГНЕТИ́Т (від антич. м. Магнезія в Іонії, нині Туреччина; за рим. вченим Плінієм Старшим – від імені пастуха Агнеса) – мінерал класу окси­­дів і гідроксидів FeFe2О4. Під назвою магніт. залізняк вперше згаданий 1789 у праці нім. мінералога К.-А.-З. Гофмана, 1845 як М. ґрунтовно описав австр. мінералог В.-К.-Р. фон Гайдінґер. Ін. синоніми: зігельштейн, руда залізна магнітна. Містить домішки Ti, Cr, Mn, Mg, Al (ізоморфна або як продукти розпаду твердого розчину). Вміст TiO2 досягає 25 % (мінерал титаномагнетит). Кристалізується в гексооктаедрич. класі кубіч. сингонії. Форми виділення: зер­нисті масивні агрегати і вкрапленики, друзи, сфероліти та дендрити, добре утворені кристали октаедрич. і рідше ромбододекаедрич. габітусу. Зустрічаються двій­ники та паралел. зростки з гепатитом, ільменітом, рутилом, хлоритом. Колір залізо-чорний, риса чорна. Блиск напівметалічний. Непрозорий. Спайність відсутня, але інколи спостерігається окремість. Сильно магнітний. Твердість 4,9–5,2. Густина 5,5–6,0. Перед паял. трубкою не плавиться. Утворюється магматич., гідротермально-метасоматич. і метаморфіч. шляхом. Формує 5 гол. типів родовищ заліз. руд: магнетитові малотитанисті в ультраосн. і осн. породах (Качканарське та Гусєвогорське у Свердлов. обл., РФ), магнетитові в ультраосн. лужних породах з карбонатитами (Ковдорське у Мурман. обл., РФ, Кірунавара та Люосавара у Швеції), магнетитові в піроклас­тич. породах, пов'язаних з трапами (Коршуновське та Рудногорське в Іркут. обл., РФ), магнетитові магнезіально-скарнові (Соколовське та Сарбайське у Кустанай. обл., Казахстан), ма­гнетитові вапняково-скарнові (Дашкесанське в Азербайджані), залізисті кварцити докембрію (Криворіз. залізоруд. бас. у Дніпроп. обл., Курська магнітна аномалія в РФ, Верхнє озеро в США). На земній поверхні М. стійкий, утворює розсипища. В Україні М. широко розповсюджений. Важливий рудоутворювал. компонент заліз. руд Криворіжжя, руд родовищ Зх. При­азов'я. Поширений акцесор. мінерал різних за складом магматич. і метаморфіч. порід. У Криворіжжі та в Інгулец. р-ні на­явні псевдоморфози М. по гематиту (мушкевтовіт). Досить поширені процеси заміщення М. гематитом (мартитизація). Характер. домішками М. у Криворіз. бас. є Ті, V, Cr, Ni, Cu, вміст яких служить важливим показником геохім. спеціалізації вміс. порід і руд та їх фаціал. умов формування. М. виявлений також в Укр. Карпатах у складі метаморфіч. порід Чивчин. гір і залізоруд. проявів Рахівщини.

О. І. Матковський


Покликання на статтю