Макаренко Олександр Андрійович
Визначення і загальна характеристика
МАКА́РЕНКО Олександр Андрійович (22. 04. 1920, м. Алупка, нині АР Крим — 09. 10. 2007, Київ) — історик КПРС. Доктор історичних наук (1965). Премія АН УРСР ім. Д. Мануїльського (1982). Навч. у Київ. та Казан. авіац. інститутах, на парт. курсах у м. Новосибірськ (обидва — РФ), міжнар. факультеті Київ. університету (1945–46) та істор. факультеті Чернів. університету (1946–50), закін. Академію сусп. наук при ЦК КПРС (1954). Перебував на комсомол. (1943–45) і парт. (1954–58) роботах; працював дир. Чернів. обл. Будинку нар. творчості; в Інституті історії АН УРСР (Київ): 1958–63 — старший науковий співробітник відділу заг. історії та міжнар. відносин, 1963–64 і від 1969 — старший науковий співробітник відділу нової і новіт. історії; за сумісн. — вчений секр. Бюро Відділ. сусп. наук АН УРСР; водночас — в Інституті філософії АН УРСР (Київ): 1964–69 — завідувач відділу пролетар. інтернаціоналізму. Наукові дослідження: міжнар. відносини України у 20 ст., міжнар. робітн. рух.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мировой пролетариат — Стране Советов. Движение зарубежного рабочего класса в защиту и помощь Советской стране. 1921–1923 гг. К., 1963; Міжнародні відносини і Радянська Україна (1924–1929). К., 1963; Преодолевая происки мировой реакции // Укр. ССР в междунар. отношениях. 1924–1929 гг. К., 1964; Імперіалістичні підступи по відношенню до України. К., 1967; Провал імперіалістичних намірів щодо України (1924–1929 рр.). К., 1967; Строительство коммунизма и проблемы сближения социалистических наций. К., 1969; Україна і зарубіжний світ. К., 1970 (співавтор); Рух солідарності зарубіжних трудящих проти загрози нової антирадянської інтервенції (1924–1929) // УІЖ. 1978. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
