МАЛИНО́ВСЬКИЙ Андрій Едуардович (17(29). 03. 1884, містечко Ржищів Київ. губ., нині місто Київ. обл. — 18. 09. 1937, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1929), професор (1919). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1909), де від­тоді й працював: від 1918 — приват-доцент Викладав 1910–12 у 7-й Київ. гімназії; від 1912 — у лаб. Ф. Пашена, П. Ланжевена (Фран­ція); від 1919 — екс­траординар. проф., засн. каф. фізики та фіз. лаб. Камʼянець-Поділ. укр. університету (нині Хмельн. обл.); 1923–37 — завідувач кафедри фізики Дні­проп. гірн. ін­ституту та водночас проф. фізики Дні­проп. ІНО. Ре­прес. 1937 як «ворог народу», реабіліт. 1957. Наукові дослідже­н­ня: атомна спектро­скопія і квант. теорія ви­промінюва­н­ня; електрон­на теорія металів; фізика горі­н­ня та вибухів; електрон­на теорія провід­ності металів, умови спалахува­н­ня газів, сумішей, роз­по­всюдже­н­ня полумʼя, ефект впливу електр. поля на процеси горі­н­ня; роль електронів у роз­по­всюджен­ні полумʼя. Засн. наук. школи елек­трон. теорії горі­н­ня та електро­провід­ності низькотемператур. плазми.