Кирилов Андріан Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Кирилов Андріан Іванович

КИРИ́ЛОВ Андріан Іванович (12. 07. 1962, м. Канів Черкас. обл. – 12. 06. 1995, Київ) – живописець. Син Івана, брат Павла, чоловік Олександри Кирилових. Чл. НСХУ (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1990; майстерня В. Чеканюка). Відтоді працював на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва. Учасник респ. виставок від 1987. Осн. галузь – станк. живопис (портрет, пейзаж, фігурат. композиції). Для творчості К. характерне використання міфол. сюжетів.

Тв.: «Канікули» (1986), «Натюрморт», «Тінь» (обидва – 1989), «Метаморфоза», «Райдуга», «Дівчина у тіні», «Музи мистецтв» (усі – 1990), «Танок» (1991), «Весняні ритми», «Сон», «Королівська гра», «Спогади з минулого», «Забута історія», «Фантазія», «Ніч» (усі – 1992), «Наближення до невідомого», «Останнє тисячоліття», «Імітація поглинання», «Коловорот», «Оптична ілюзія», «Вежа» (усі – 1993).

О. М. Петрова

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
О. М. Петрова . Кирилов Андріан Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=6345 (дата звернення: 03.08.2021)