Мартиненко Олександр Антонович — Енциклопедія Сучасної України

Мартиненко Олександр Антонович

МАРТИ́НЕНКО Олександр Антонович (14(26). 10. 1895, Полтава – 24. 06. 1983, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – співак (баритон). Закін. Полтав. муз. школу (1918; кл. Р. Таманті), Київ. консерваторію (1925; кл. В. Цвєткова, О. Шперлінг). Артист. діяльність розпочав хористом полтав. «Бояна», брав участь у концертах в Укр. клубі в Полтаві (1911). Працював солістом Харків. (1925–26, 1927–28), Одес. (1926–27), Сталін. (нині Донец., 1931–38, 1940–41), Вінн. (1938–40), Київ. (1941–43) театрів опери та балету. 1944 емігрував до Зх. Європи. Виступав у опер. ансамблях та концертах у Відні, Берліні, Мюнхені та ін. містах. Володів голосом широкого діапазону, красивого тембру, драм. талантом. Від 1950 мешкав у Міннеаполісі, займався концерт. діяльністю, відкрив приватну вокал. школу. Наприкінці життя втратив зір. Надавав кошти на проведення укр. культур. заходів.

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Томський, Мазепа («Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Борис («Борис Годунов» М. Мусоргського), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Амонасро, Ріґолетто, Ренато («Аїда», «Ріґолетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Тельрамунд («Лоенґрін» Р. Ваґнера).

Літ.: Житкевич А. Розсіяні світами. Т. 1. Т., 2015.

А. С. Житкевич

Статтю оновлено: 2018

Покликання на статтю
А. С. Житкевич . Мартиненко Олександр Антонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=63854 (дата звернення: 25.10.2021)