МЕЛЬНИЧЕ́НКО Зоя Олександрівна (14. 01. 1921, с. Рублівка, нині Чигирин. р-ну Черкас. обл.) — спів­ачка (сопрано), піаністка. Дочка О. Мартиненка. Муз. освіту здобула у Київ. консерваторії (1939–43; кл. вокалу Є. Колесникової, фортепіано — Я. Фастовського), Вищій школі музики у Берліні (1944–45; кл. фортепіано Г. Гоппе), Університеті Мін­несоти (м. Мін­неаполіс, США, 1955–57; кл. вокалу Д. Вестри, фортепіано — Б. Вейсера). Виконав. діяльність роз­почала 1942 у Києві. 1942–43 — концерт­мейстер Київ. опери. 1943–44 — в концерт. бюро у Львові. Ви­ступала у містах Галичини, згодом — у Відні, Мюнхені (Німеч­чина), Зальцбурзі (Австрія) та ін. Від 1950 — у США. Ви­ступала з оркестрами Мін­неаполіса, Чикаґо, Нью-Йорка, Він­ніпеґа. У репертуарі — твори М. Лисенка, Я. Степового, С. Людкевича, Б. Ля­­тошинського, П. Чайков­сько­­го, В.-А. Моцарта, К. Ґлюка, Р. Шуман­на, Ф. Шуберта, Дж. Пуч­чіні, П. Масканьї, Дж. Верді, Ш. Ґуно, Ж. Мас­сне.