Миколюк Василь Корнійович — Енциклопедія Сучасної України

Миколюк Василь Корнійович

МИКОЛЮ́К Василь Корнійович (25. 02(08. 03). 1904, с. Могильне, нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. – 24. 09. 1937, за ін. даними – 18. 02. 1938, Одеса) – прозаїк. Чл. ВУСПП. Закін. Одес. ІНО (1928). Працював в Одесі: зав. літ. частини Театру Революції, у ред. газет, ж. «Металеві дні». Був відп. секр. Одес. філії СПУ. Автор кн. прози «У павутинні» (1932), «Завіса гір» (1934; обидві – Одеса), п'єс «Переможці смерті» (1933), «Бригадир» (1934), «Йоганн Бернштейн» (1935). Для творчості М. характерні психологізм та чіткість композиції. За сфабриков. звинуваченнями 1937 заарешт., згодом розстріляний. Реабіліт. 1957.

Літ.: Дузь І. У вірі та надії // Горизонт. О., 1990.

Г. Д. Зленко


Покликання на статтю