Милев Гео — Енциклопедія Сучасної України

Милев Гео

МИ́ЛЕВ Гео (Милев Гео; справж. – Георги Милев Касабов; 15. 01. 1895, м. Раднево Старозагор. обл., Болгарія – 15. 05. 1925, Софія) – болгарський поет, публiцист, перекладач. Один із чільних представників експресiонiзму в болгар. лiт-рi. Навч. у Старозагор. г-зiї (1907–11), вивчав роман. фiлологiю в Софiй. ун-тi (1911–12), фiлософiю – у Ляйпциз. ун-тi (Німеччина, 1912–14), де написав дис., присвяч. поезiї Р. Демеля (не встиг захистити). У 12-річ. віці почав укладати газети й збiрники, якi сам iлюстрував, писати гуморист., патрiот., лiричну поезiю, перекладати. Дебютував 1907 віршем у дит. ж. «Славейче». М. перекладав твори зх. і слов'ян. поетів, зокрема Т. Шевченка та I. Франка. У груднi 1913 у часописі «Ноември» з'явилися його першi публiкацiї – «Литературно-художествени писма от Германия». 1914 тут (№ 34) опубл. у його перекл. кілька поезій зі зб. «Зів'яле листя» І. Франка, яким передувало вступне слово про життя й творчість укр. письменника. Згодом передрук. у вид. «Антология на жълтата роза» (1922). Учасник 1-ї свiт. вiйни, 1917 був тяжко поранений у голову, втратив праве око. 1918–19 лiкувався в Берлiнi, де відстежував нові явища в нiм. лiт-рi, познайомився з нiм. письменниками й художниками, перекладав і друкувався в експресiонiст. ж. «Die Aktion» і «Der Sturm». Заснував ж. «Везни» (1919–21), що став виразником ідейно-естет. засад символізму та експресіонізму в Болгарії. Пізніше видавав ж. «Пламък» (1924–25), навколо якого гуртувалися прогресивні літ. сили країни. У ньому надрукував статтi пiд заголовком «Грозни прози», поему «Септември», початок поеми «Ад». Творчість М. розвивалася в річищі болгар. та європ. символізму – зб. «Жестокият пръстен» (1920) та «Иконите спят» (1922; обидві – Софія). Найзначніший твір М. – героїко-романт. поема «Септември» (1924; укр. перекл. П. Тичини – «Вересень», Х.; К., 1934), в якій відображено події антифашист. Вересн. повстання 1923 у Болгарії. За цю поему 14 травня 1925 М. засудж. на рiк ув'язнення. Наступ. дня він був викликаний у відділення Держ. безпеки нібито для підписання рішення суду і не повернувся. Через 30 р. в одній з брат. могил жертв фашизму знайдено його останки. Іменем М. у Болгарії названо площі, школи, б-ки, Будинки культури і р-н в Софії. Окремі його вірші укр. мовою переклав Ф. Скляр.

Тв.: Избрани творби. София,1985; 2007; укр. перекл. – [Вірші] // Антологія болгар. поезії. Т. 1. К., 1974.

Літ.: Андонова Н. Гео Милев. 1974; Марков Г. Гео Милев. 1985; Фурнаджиева Е. Гео Милев. 1895–1925: Биобиблиографски указател. 1985 (усі – Софія).

А. М. Якімова


Покликання на статтю