Мицик Вадим Федорович — Енциклопедія Сучасної України

Мицик Вадим Федорович

МИ́ЦИК Вадим Федорович (12. 08. 1940, с. Вишнопіль Тальнів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – етнолог, археолог, музеєзнавець. Син Федора, брат Мирослава Мициків. Д-р філософії у галузі культурології (2008), проф. (2008). Засл. працівник культури України (2006). Премії ім. В. Хвойки (1993), обл. ім. М. Максимовича (1995), ім. І. Нечуя-Левицького Укр. фонду культури (2012). Закін. Черкас. пед. ін-т (1967). Учителював. Зазнав політ. утисків: 1965 відрах. з ф-ту журналістики Київ. ун-ту; 1973 позбавлений права працювати у журналістиці, освіті, культурі. Був інструктором Звенигород. автопідприємства, працював у ред. газет міст Жашків (Черкас. обл.) і Тальне. Створив 7 музеїв, зокрема Тальнів. музей історії хліборобства (дир. від 1985). Видавав тальнів. г. «Світовид» (1991–95), «Звенигора» (1995–96). Понад 20 р. брав участь у розкопках міст та селищ трипіл. культури. Автор низки статей про три­пільців-хліборобів. Досліджує свята Соняч. кола, нар. обряди та мист-во. Упорядкував альбом «Писанки Черкащини» (1992; 2007), кн. «Я горю вогнем кохання: Листи Ф. Мицика та І. Ба­ранюк (Мицик)» (2011), «Зажинок: Красне письменство Тальнівщини» (2015), «Мудрі слова Матвія Шестопала» (2016; усі – Київ).

Тв.: Свята Сонячного циклу. К., 1991; Ялинине райце. Тальне, 1992; Міста Сонця. Тальне, 1993; Каша – мати наша. К., 2002; Воїнська могила. К., 2005; Син Землі і Сонця (художнє хлібопечення). К., 2005; Священна країна хліборобів. Міста і селища Трипільської цивілізації у міжріччі Південного Бугу – Дніпра та околиць. К., 2005; Вишне поле. Творчість одного села. К., 2005; Мициківська левада. К., 2006; За законом Світового ладу. Трипільська цивілізація і світогляд українського народу. К., 2007; Мирослав Мицик. Життя горіння: Літ.-крит. нарис про поета Ф. Мицика. К., 2007; Голодовка на Тальнівщині. К., 2008; Виднокрай: Історія Тальнівщини в людях, подіях та експонатах музею. К., 2010; З добрими людьми по чесній дорозі. К., 2013; Родина на Майдані. К., 2014; Незнищимість. К., 2015; Фольклористика Матвія Шестопала. К., 2016.

О. Л. Шатайло


Покликання на статтю