Межерецький Леонід Якович — Енциклопедія Сучасної України

Межерецький Леонід Якович

МЕЖЕРИ́ЦЬКИЙ Леонід Якович (11. 12. 1930, Одеса – 12. 11. 2007, Берлін) – живописець. Чл. НСХУ (1971). Закін. Одес. художнє уч-ще (1955; викл. Д. Муцельмахер, Д. Фруміна). На твор. роботі. Учасник мист. виставок від 1960. Емігрував 1998 до Ізраїлю. Творчість М. визначав рубіж традицій пд.-рос. школи живопису з його тяжінням до імпресіонізму, новацій та суво­­ро­­стилів. ідеї рад. живопису 1960-х рр. Працював у всіх жанрах живопису з особливою увагою до пейзажів і портретів сучасників. Деякі полотна зберігаються в музеях України, РФ.

Тв.: «Мати» (1957), «Художник М. Ма­­ту­­севич» (1960-і рр.), «Ріка», «Олександрійський сад» (обидва – 1963), «Автопортрет із собакою» (1968), «Військ­лікар Кошеваров» (1975), «Сірий день» (1976), «Бузок» (1980-і рр.), «До весни» (1980), «Море взимку», «Осінь. Море» (обидва – 1982), «Цвіте абрикоса» (1986), «Останній промінь» (1988), «Зелена вуличка на Чубаївці» (1992), «Гіват Рам. Вечір» (2002).

Літ.: Межберг Л. Несколько благодар­­ных слов об одесских художниках // Голубая лагуна: Сб. Нью-Йорк, 1985; Бес­­смертный В. Путевые зарисовки Леонида Межерицкого // Одес. вест. 1996, 11 дек.; Бурлина Р. Не продается вдохновенье… // Новости Кармиэля. 2000, 17 фев.; Фрумина Д. Мои воспоминания. О., 2005; Кердман Б. «Вы рисуйте, вам зачтется…» // Вести (Тель-Авив). 2006, 27 апр.; Литвиненко Т. Памяти художника и друга // Тиква. О., 2008, 9 янв.

Т. В. Басанець


Покликання на статтю