Маринюк Віктор Васильович
Визначення і загальна характеристика
МАРИНЮ́К Віктор Васильович (10. 04. 1939, с. Казавчин Гайворон. р-ну Кіровогр. обл.) — живописець, графік, художник-монументаліст. Чоловік Л. Ястреб. Заслужений художник України (2008). Член НСХУ (1987). Закін. Одес. художнє училище (1967; викл. Л. Токарева-Александрович). На творчій роботі. Наприкінці 1960-х рр. увійшов до складу групи молодих митців, альтернативно налаштов. до офіц. мистецтва соцреалізму. Один з яскравих представників андеґраунду. Ідеолог ТО «Мамай» (1998) в Одесі. Від 1966 брав участь у худож. виставках. У 1970–80 — учасник та організатор «квартир.» виставок в Одесі, Москві, Ленінграді (нині С.-Петербург). Персон. — в Одесі (1996–97, 1999, 2013, 2016), Львові, Ґданську (Польща; обидві — 1998), Києві (2004, 2013). Основні галузі — станк. живопис і графіка, монум.-декор. мистецтво. Творчість М. характеризується синтетич. варіативністю формал. ознак нац., ренесансно-барок. та модер. образ. мови. Створені ним умовно-фігурат. та абстрактні образи насичені яскравою декоративністю, метафоричністю. Автор низки розписів, мозаїк, вітражів в Одесі, ін. містах. Деякі роботи зберігаються в Одес., Івано-Фр., Хмельн. ХМ, Одес. і Київ. музеях сучас. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Будинки на схилі» (1969), «Дівчина з дитиною» (1971), «Пейзаж із човном» (1973), «Клоун» (1975), «Жінка і місто», «Образ» (обидва — 1978), «Люди, звірі» (1981), «Богиня» (1987), «Жіночий мотив» (1989), «Обличчя» (1991), «Постаті» (1995), «Ніс», «Три постаті» (обидва — 1999), «Дві жінки біля моря» (2001), «Жінка з дитям», «Погляд» (обидва — 2006); розписи в Одесі — «Просвіта», «Знання» (обидва — 1985, Будинок книги); розпис плафона «Свято» та вітражі (1987, Палац студентів); графіка — «Муза», «Жіночий образ» (обидва — 1989), «Контрасти» (1990), «Несе мене…» (1994), «Жінка в капелюсі» (1998), «Композиція з червоним» (2000), «Милування» (2002), «Профіль» (2004); скульптура — «Постать», «Жіночий мотив» (обидва — 1984), «Мала баба» (1985), «Стара жінка», «Спокій» (обидва — 2003), «Дві жінки» (2009), «Мати з дитям», «Автопортрет», «Лік» (усі — 2010), «Людина-муза» (2012), «Одеське узбережжя» (2014), «За містом», «Кольорова композиція» (обидва — 2016).