Мацко Геннадій Анатолійович
МАЦКО́ Геннадій Анатолійович (10. 01. 1949, м. Острог Рівнен. обл.) — живописець, монументаліст. Член арт-асоц. «Золота палітра» (2008). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1973; викл. В. Головко). На творчій роботі. Працював у худож. майстернях, оформляв ресторани, кафе, розписував храми в Україні та Молдові. Учасник мистецьких виставок від 1970-х рр. Персон. — у Києві (2004, 2008), Козятині (Вінн. обл., 2012). Створює пейзажі, натюрморти, портрети в реаліст. і ґротеск. стилях, керам. рельєфи, ікони, чеканки, вітражі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- керам. рельєф «Історія розвитку залізничного транспорту» (Козятин. залізнич. ліцей), фреска «Княжий двір» (Палац одружень у Вінниці); живопис — триптих «Махаон» (усі — 1980-і рр.), «Чорнобиль» (1987), «Екстрасенс» (1989), «Село на Вінниччині», «Іриси» (обидва — 1990-і рр.), «Натюрморт часів перебудови» (1990), «Місячна соната» (1996), «Весняна мавка» (2000), «Порив вітру. Річка Гуйва», «Андріївська церква у Києві», «Житомирське Полісся», «Зимовий пейзаж», «Опійний мак», «Бузок», «Два куми», «Музикантка» (усі — 2000–10); ікони — «Св. Кирило», «Спас Нерукотворний» (обидві — 1990-і рр.).
Рекомендована література
- Юній Е. А найкращі картини — по світах // Козятин залізничний. 2012, 20 лип.
Фотоілюстрації
Людина 
