Мельник Омелян Федотович — Енциклопедія Сучасної України

Мельник Омелян Федотович

МЕ́ЛЬНИК Омелян Федотович (21. 08. 1896, м. Липовець Київ. губ., нині Вінн. обл. – 22. 07. 1977, м. Сан-Франциско, США) – громадський діяч. Наприкінці 19 ст. разом із родиною виїхав на Далекий Схід до Зеленого Клину. Від 1916 – на військ. службі у м. Харбін (нині Китай). 19 березня 1917 обраний чл. Укр. ради Харбіну, 18 лютого 1918 – Маньчжур. укр. окруж. ради. Закін. Харбін. політех. ін-т, де спеціалізувався з орієнтал. студій (добре володів китай. мовою, досконало знав економіку, мову, історію, літ-ру Китаю). Працював у Мор. митній службі Китаю. 1933–34 – заст. голови, 1934–36 – голова, від 1936 – почес. чл. Укр. громади Шанхаю. Сприяв перетворенню її на виразно нац. укр. орг-цію на засадах боротьби за незалежну Україну, подарував книгозбірні Укр. нац. колонії Шанхаю значну кількість книжок. 1939 відвідав Канаду й США. Був чл. управи (1945) і секр. (1947) Укр. нац. колонії у м. Тяньцзін (Китай). 1948 емігрував до США. Мешкав у Сан-Франциско, працював у дит. шпиталі. Чл.-фундатор і жертводавець парафії св. архангела Михаїла УАПЦ.

Літ.: Посмертна згадка [Мельник Омелян] // Церква і життя. 1977. № 3.

В. А. Чорномаз


Покликання на статтю