Матвієнко Володимир Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Матвієнко Володимир Олександрович

МАТВІЄ́НКО Володимир Олександрович (06. 01. 1935, Київ – 06. 03. 1996, там само) – фольклорист, музикознавець, педагог. Закін. Київ. консерваторію (1957) та аспірантуру при ній (1960). У 1961–62 – м. н. с. ІМФЕ АН УРСР (Київ); 1962–84 – зав. Кабінету нар. творчості, водночас – викл. муз.-теор. дисциплін і курсу укр. нар. творчості Київ. консерваторії. Співпрацював також із колективами «Берегиня», «Калина». Автор солоспівів для солістів і твор. колективів Києва. Зазнав переслідувань з боку парт. органів за вільнодумство. Організатор і кер. щоріч. фольклор. експедицій до різних регіонів України (Закарпаття, Волинь, Гуцульщина, Рівненщина, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина та ін.), етніч. укр. земель поза межами України – Пд. Білорусі (Берестейщина, Гомельщина) й Росії (Курщина). У складі експедицій ІМФЕ записував фольк­лор греків і болгар України, брав участь в експедиціях Київ. ун-ту. Здійснив запис кількох тис. зразків нар. музики. Транскрипції нар. пісень, виконані М., увійшли до серії наук. збірників ІМФЕ. Учасник експедицій, організов. фольк­лор. комісією СК СРСР, а також щоріч. респ. і всесоюз. конф., семінарів із проблем дослідж. нар. творчості. Автор статей у наук. часописах, енциклопедіях, зокрема «Записи болгарського фольклору на Україні» // «НТЕ», 1961, № 1; «Про деякі особливості українського народного багатоголосся» // «УМ», 1967, вип. 2. Зібрав і упорядкував зб. «Закарпатські пісні» (1963), «Радянські пісні» (1967), «Рекрутські та солдатські пісні» (1974), «Наймитські та заробітчанські пісні» (1975), «Весільні пісні» у 2-х кн. (1982; усі – Київ). Створив наук. школу (Є. Єфремов, А. Калениченко, В. Ольшевський, В. Пономаренко, І. Стецюк, О. Шевчук, І. Щербаков).

Літ.: Клименко І., Мурзіна О. Київська лабораторія етномузикології: 1992–2007 // Пробл. етномузикології: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2008. Вип. 3.

О. Ю. Шевчук


Покликання на статтю