Математична лінгвістика

МАТЕМАТИ́ЧНА ЛІНГВІ́СТИКА – розділ мовознавства, присвячений дослідженню мови за допомогою математичних методів. В основі теор. апарату М. л. лежить уявлення про мову як систему знаків з алфавітом і правилами його застосування, або граматикою знаків для побудови осмислених їхніх послідовностей і структур. Залежно від використовуваних матем. методів у межах М. л. виокремлюють алгебричну, обчислюв., статист., квантитат. та комбінаторну лінгвістику. Самост. напрямами дослідж. М. л. є також створення формал. граматик мов (природ. і штуч.), їх алгоритм. опис та побудова моделей аналізу й синтезу природ. мови. Світ. досвід дослідж. мови за допомогою матем. методів тісно пов’язаний зі здобутками таких зарубіж. учених, як П. Алексєєв, Г. Альтман, М. Андреєв, М. Арапов, П. Ґіро, Р. Келер, В. Манчак, І. Мельчук, Ю. Орлов, І. Ревзін, Я. Самбор, М. Сводеш, П. Соболева, А. Супрун, Ю. Тулдава, Р. Фрумкіна, Н. Хомський, Д. Ципф, А. Шайкевич, С. Шаумян та ін. В Україні М. л. розвивається від серед. 1950-х рр. переважно в Інститутах мовознавства, української мови, кібернетики НАНУ (усі – Київ), а також в університетах Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра, Чернівців. Спершу дослідж. укр. учених були зосереджені на застосуванні кількіс. і статист. методів у аналізі природ. мови, напр., «Статистичні параметри стилів» (1967), «Частотний словник сучасної української художньої прози» у 2-х т. (1981; обидва – Київ). Згодом пріоритетом укр. М. л. стало моделювання природ. мови та створення її формал. граматик (праці В. Левицького, Е. Скороходька, В. Перебийніс, М. Пещак, Ф. Нікітіної, І. Севбо, Н. Клименко, М. Муравицької, Н. Дарчук). Загалом у М. л. запропоновано різні типи матем. моделей природ. мови: теор.-множинні (О. Кулагіна, І. Ревзін, Б. Сухотін, Ю. Кнорозов), статистико-комбінаторні (М. Андреєв), статистико-дистрибутивні (А. Шайкевич), ймовірнісні (В. Налімов) та різні її формал. граматики: породжувальні (Н. Хомський), аплікативну породжувальну (С. Шау­­мян, П. Соболева, Н. Клименко), категорійну алгебричну (Р. Мон­­теґю) та ін. Такі моделі й граматики успішно застосовують не лише в мовознавстві, а й ін. на­уках, зокрема для дешифрування та датування пам’яток писемності, розпізнавання звук. і зорових образів. Здобутки М. л. використовують для розв’язан­­ня широкого кола практ. завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації. М. л. разом з математичною логікою та теорією інформації вплинула на становлення і розвиток комп’ютерної лінгвістики, інформатики, кібернетики та робототехніки, заклала надійне підґрунтя для створення матем., алгоритм. й програм. забезпечення комп’ютерів, машинних мов для сучас. інформ. технологій, а також для мов програмування.

Літ.: Пиотровский Р. Г., Бектаев К. Б., Пиотровская А. А. Математическая лингвистика. Москва, 1977; Хомський Н. Роздуми про мову. Л., 2000; Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике. Чц., 2004; Бук С. Н. Основи статистичної лінгвістики. Л., 2008; Перебийніс В. І. Математична лінгвістика. К., 2014.

Є. А. Карпіловська

Рекомендована література

1. Пиотровский Р. Г., Бектаев К. Б., Пиотровская А. А. Математическая лингвистика. Москва, 1977;Google Scholar
2. Хомський Н. Роздуми про мову. Л., 2000;Google Scholar
3. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике. Чц., 2004;Google Scholar
4. Бук С. Н. Основи статистичної лінгвістики. Л., 2008;Google Scholar
5. Перебийніс В. І. Математична лінгвістика. К., 2014.Google Scholar

Читати у файлі PDF