Математична лінгвістика

МАТЕМАТИ́ЧНА ЛІНГВІ́СТИКА — роз­діл мово­знавства, присвячений досліджен­ню мови за допомогою математичних методів. В основі теор. апарату М. л. лежить уявле­н­ня про мову як систему знаків з алфавітом і правилами його за­стосува­н­ня, або граматикою знаків для побудови осмислених їхніх послідовностей і структур. Залежно від використовуваних матем. методів у межах М. л. ви­окремлюють алгебричну, обчислюв., статист., квантитат. та комбінаторну лінгвістику. Самост. напрямами дослідж. М. л. є також створе­н­ня формал. граматик мов (природ. і штуч.), їх алгоритм. опис та побудова моделей аналізу й синтезу природ. мови. Світ. досвід дослідж. мови за допомогою матем. методів тісно повʼязаний зі здобутками таких зарубіж. учених, як П. Алексєєв, Г. Альтман, М. Андреєв, М. Арапов, П. Ґіро, Р. Келер, В. Манчак, І. Мельчук, Ю. Орлов, І. Ревзін, Я. Самбор, М. Сводеш, П. Соболева, А. Супрун, Ю. Тулдава, Р. Фрумкіна, Н. Хомський, Д. Ципф, А. Шайкевич, С. Шаумян та ін. В Україні М. л. роз­вивається від серед. 1950-х рр. пере­важно в Ін­ститутах мово­знавства, української мови, кібернетики НАНУ (усі — Київ), а також в університетах Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дні­пра, Чернівців. Спершу дослідж. укр. учених були зосереджені на за­стосуван­ні кількіс. і статист. методів у аналізі природ. мови, напр., «Статистичні параметри стилів» (1967), «Частотний словник сучасної української художньої прози» у 2-х т. (1981; обидва — Київ). Згодом пріоритетом укр. М. л. стало моделюва­н­ня природ. мови та створе­н­ня її формал. граматик (праці В. Левицького, Е. Скороходька, В. Пере­бийніс, М. Пещак, Ф. Нікітіної, І. Севбо, Н. Клименко, М. Муравицької, Н. Дарчук). Загалом у М. л. за­пропоновано різні типи матем. моделей природ. мови: теор.-множин­ні (О. Кулагіна, І. Ревзін, Б. Сухотін, Ю. Кнорозов), статистико-комбінаторні (М. Андреєв), статистико-дистрибутивні (А. Шайкевич), ймовірнісні (В. Налімов) та різні її формал. граматики: породжувальні (Н. Хомський), аплікативну породжувальну (С. Шау­­мян, П. Соболева, Н. Клименко), категорійну алгебричну (Р. Мон­­теґю) та ін. Такі моделі й граматики успішно за­стосовують не лише в мово­знавстві, а й ін. на­уках, зокрема для дешифрува­н­ня та датува­н­ня памʼяток писемності, роз­пі­знава­н­ня звук. і зорових образів. Здобутки М. л. використовують для роз­вʼязан­­ня широкого кола практ. зав­дань, повʼязаних з опрацюва­н­ням інформації. М. л. разом з математичною логікою та теорією інформації вплинула на становле­н­ня і роз­виток компʼютерної лінгвістики, інформатики, кібернетики та робототехніки, заклала надійне під­ґрунтя для створе­н­ня матем., алгоритм. й про­грам. забезпече­н­ня компʼютерів, машин­них мов для сучас. інформ. технологій, а також для мов про­грамува­н­ня.

Завантажити статтю