Мікроклін — Енциклопедія Сучасної України

Мікроклін

МІКРОКЛІ́Н (від мікро... та грец. κλίνω – нахиляю) – породоутворювальний мінерал класу силікатів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної будови. Формула: K[AlSi3O8]. Містить 16,93 % K2O, 18,35 % Al2O3, 64,72 % SiO2. Серед ізоморф. домішок – Na, Rb, Fe, Ba, Pb. Має триклінну сингонію; утворює таблитчасті кристали, зернисті та крупнокристалічні агрегати; двій­ники за карлсбад., бавен., манебах., альбіт. і периклін. законами. Густина 2,57; твердість 6,0–6,5; спайність досконала у двох напрямах; крихкий; кольори: білий, рожевий, сірий; блиск скляний, на площинах спайності – перламутровий. Часто містить закономірно орієнтовані вростки альбіту, що виникли при розпаді високотемператур. твердих розчинів лужного (калійнатрієвого) польового шпату. Походження М.: магматичне, метаморфічне, метасоматичне, гідротермальне. Є важливим породоутворювал. мінералом багатьох магматич. і метаморфіч. порід, пегматитів. Використовують у фарфоро-фаянс. пром-сті. М. знайдено в Німеччині, Швейцарії, Польщі, Норвегії, Казахстані, РФ, США, Японії, на Мадаґаскарі; в Україні – на Волині та в Приазов'ї.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Статтю оновлено: 2019

Покликання на статтю
В. С. Білецький, В. І. Павлишин . Мікроклін // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=67585 (дата звернення: 23.10.2021)