Міра вартості

МІ́РА ВА́РТОСТІ — одна з функцій грошей, що історично сформувалася першою після їх появи. Завдяки цій функції гроші як загальний еквівалент, вартість якого загальнови­знана, до­зволяють виразити та кількісно виміряти вартість окремих товарів, надаючи їй форму ціни. Вартість товару вимірюють через її кількісне ви­значе­н­ня в одиницях товару-еквівалента. Гроші стають еталоном для всіх товарів і ви­ступають посередниками у процесі ви­значе­н­ня їхньої вартості. Якщо золото та срібло виконували функцію грошей, то міра вартості виявлялася у встановлен­ні ціни у ви­гляді певної вагової кількості цих металів за одиницю товару. У процесі карбува­н­ня монет виник мас­штаб цін, що збігався з ваговим. На­приклад, у Великій Британії фунт стерлінгів дорівнював фунту срібла, а монету карбували вагою 1/240 фунта срібла. Мас­штаб цін як вагова кількість дорогоцін­ного металу, що міститься в одній грошовій одиниці, став складовою функції міри вартості, при­значеної для ви­значе­н­ня вартості товарів. Однак з часом мас­штаб цін, виражених у національних валютах, з різних причин почав від­хилятися від мас­штабу цін, вираженого в дорогоцін­них металах. Це зумовило необхідність проведе­н­ня котирувань одних національних валют до інших, тобто викори­ста­н­ня валютних курсів. Після демонетизації золота взагалі зникла потреба фіксувати певну вагову кількість золота в національній грошовій одиниці, що при­звело до сут­тєвої зміни механізму функціонува­н­ня міри вартості. Нині гроші без­посередньо вимірюють вартість товару, а функція міри вартості полягає виключно в технічному обчислен­ні його ціни. Цей парадокс пояснюють тим, що сучасні гроші також є носіями мінової вартості, а тому прирівнюва­н­ня їх до звичних товарів до­зволяє забезпечити вимірюва­н­ня вартості. У процесі купівлі-продажу від­бувається ви­значе­н­ня мінової вартості товару — певної суми грошей, за яку продавець готовий продати, а покупець готовий купити товар. У цьому й полягає сутність сучасного механізму викона­н­ня грошима функції міри вартості. Особливість викори­ста­н­ня міри вартості при ви­значен­ні мас­штабу цін полягає в тому, що рівень цін на товари, вже пред­ставлені на ринку, є основою для формува­н­ня цін на нові товари, що лише зʼявляються (чи можуть зʼявитися), а не навпаки, як це було в умовах викори­ста­н­ня золотого чи срібного монометалізму. Сучасні гроші ідеально виконують функцію міри вартості: для ви­значе­н­ня ціни продажу чи купівлі товару вони в будь-якій формі не потрібні. Продаж товару може від­буватися в борг, з від­строче­н­ням платежу тощо. На практиці гроші як міра вартості широко використовують як рахункові одиниці не лише для ви­значе­н­ня вартості та ціни товарів, а й для обліку, планува­н­ня, роз­рахунку грошових потоків, роз­поділу су­спільного продукту, оцінки нематеріальних обʼєктів, соціальних явищ тощо.