Місто Ярослава

МІ́СТО ЯРОСЛА́ВА — умовна назва частини давнього Києва. Збуд. у 1-й пол. 11 ст. за князюва­н­ня Ярослава Мудрого (звідси й назва). Площа 70 га. Мало три вʼїзні брами: Лядську (сучас. май­дан Незалежності), Жидів. (Львів. площа) та парадну Золоту браму з церквою Благовіще­н­ня (див. Золоті ворота). Вони зʼ­єд­нувалися потужними (вис. з деревʼяними заборолами до 16 м, шир. пі­дошви 27–30 м) валами заг. довж. 3,5 км (осн. траси — вул. Ярославів Вал та Малопідвальна). Композиц. центром нового р-ну став Софійський собор, оточений камʼяним муром, одночасно були збудовані три подібні один до одного собори (Георгія, Ірини та з неві­домою на­звою) і палац. До Міста Володимира вели Софій. ворота. Ві­домі залишки цер-кви 12 ст. на вул. Велика Житомирська (нав­проти вул. О. Гончара). Вали Ярослава використовували в оборон. цілях до поч. 18 ст., пере­плановано їх у 19 ст. Тут роз­ташовувалися багаті фео­дал. двори (Борислава, Путяти, тисяцького Гліба, Ратши та ін.), що засвідчено числен. скарбами коштовностей. Внаслідок археол. дослідж. у 1970–90-х рр. (П. Толочко, Я. Боровський) від­крито ділянки забудови, вулиць, житл. й госп. комплекси 11–13 і 17–18 ст.

Завантажити статтю