Могила

МОГИ́ЛА — овальна, пере­важно куполоподібна в поперечному профілі форма рельєфу природного або антропоген­ного (насипного) походже­н­ня, що, за­звичай, під­носиться над навколишньою місцевістю на кілька (до десяти) метрів. В Україні до М. належать: горби (Могила-Мечетна — унікал. група насип. курганів епохи бронзи та памʼят­ка археології (4–3 тис. до н. е., 2 тис. — 10 ст. до н. е.), Савур-Могила на Донецькому кряжі), останці (Могила-Більмак, Моги­ла-Гончариха на При­азовській височині), насипні кургани (Га­йманова Могила в Запоріз. обл. — скіф. некрополь, Товста Могила в Дні­проп. обл. — скіф. цар. курган). У Приазовʼї останці твердих порід на­звано камʼяними М., серед яких Ка­мʼяна Могила — світ. памʼятка давньої культури побл. смт Мирне Запоріз. обл., також Камʼяні Могили на тер. від­ділу Українського степового природного заповід­ника.

Завантажити статтю