Могуча кучка

«МОГУ́ЧА КУ́ЧКА» — творча спів­дружність російсь­ких композиторів М. Балакірева, О. Бородіна, М. Римського-Корсакова, М. Мусоргського, Ц. Кюї. Сформувалася на­прикінці 1850 — на поч. 1860-х рр. з ініціативи М. Балакірева і В. Стасова у С.-Петербурзі. Ідейно-естет. позиції чл. «М. к.» формувалися під впливом рев. демократів. Спадкоємці М. Глінки й О. Даргомижського, учасники «М. к.» роз­вивали їхні художні принципи. Значну увагу вони (зокрема М. Мусоргський) приділяли зображен­ню життя знедоленого селянства, у творчості широко використовували фольклор. Найвищі мист. досягне­н­ня «кучкистів» виявилися в опер. жанрі («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Псковитянка», «Садко», «Снігуронька», «Царева наречена», «Золотий пів­ник» М. Римського-Корсакова) й симф., пере­важно про­грам., музиці (симфонії О. Бородіна, М. Балакірева, симф. твори М. Римського-Корсакова). Учасники «М. к.» залишили високохудожні зразки хор. й сольної вокал. творчості, крім рос., роз­робляли також чес., польс., іспан., грузин., вірмен., араб. та ін. нар. мелодії. Значну увагу приділяли укр. тематиці (опера «Сорочинський ярмарок», симф. картина «Ніч на Лисій горі», соло­­співи «Гопак» і «На Дні­прі» М. Му­соргського, опери «Майська ніч» та «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова). Член «М. к.» пропагували зх.-європ. класику. Вони мали великий вплив на становле­н­ня й роз­виток нац. муз. культур народів Росії. Під керівництвом М. Римського-Корсакова вдосконалювали свою майстерність композитори України (М. Лисенко, Я. Степовий, Ф. Якименко), Вірменії (О. Спендіаров), Грузії (М. Баланчивадзе), Естонії (М. Саар), Латвії (Я. Вітол).

Завантажити статтю