Кіммерійська складчастість

КІМ­МЕРІ́ЙСЬКА СКЛАДЧА́СТІСТЬ (від назви племен кім­мерійців) — деформації земної кори, що від­булися в середині та на­прикінці мезозойської ери. Ін. назва — тихоокеан., мезозой. епоха складчастості. На поч. мезозой. ери основу структурно-тектон. будови Землі становили суперконтиненти Лавразія та Гондвана, а також Серед­земноморський широтно та Тихоокеанський меридіонально витягнуті геосинклінал. пояси. Глобал. істор.-тектон. подією мезозою було утворе­н­ня Атлант., Індій. і Арктич. океанів та роз­пад Пангеї. Спочатку в зонах глибин. роз­ломів виникли внутр.-континент. рифт. системи, потім почався процес роз­шире­н­ня та ново­утворе­н­ня другого шару — базальт. океаніч. кори. Подібні тектоніко-магмат. процеси від­бувалися і в межах Тихого океану, але там де­струкції та спредингу за­знала кора океаніч. типу. Отже, протягом мезозой. ери порівняно з палеозой. ерою тектон. структура Землі істотно змінилася. Гол. тектон. елементами замість давніх платформ і геосинклінал. поясів по­ступово стали материки, що складалися з давніх і молодих платформ, складчастих епігеосинклінал. споруд, западини ново­утворених Атлант., Індій., Арктич. й оновленого Тихого океанів. Широкого роз­витку набули процеси горизонтал. роз­суву земної кори — спрединг у океанах і рифтогенез на материках. Особливістю К. с. є могут. базальт. магматизм у океанах і на материках (трак. формації). Кім­мер. епоха складчастості поділяється на ран­ньокім­мер., або індосіній. (пізній тріас, межа тріасу і юри), пізньокім­мер., або андій, або невад. (на­прикінці юри) і австр. (середина крейди) тектоорогенічні фази. У ран­ньокім­мер. час деформації охопили тер. від До­бруджі, Гір. Криму, Гір. Манґишлаку через Пд. Турк­менії, центр Ірану, Пн. Афгані­стану до Пд. Китаю та Пд.-Сх. Азії. У зх. пів­кулі тектон. рухи й актив. магматизм проявилися у Кордильєрах, Пд. Андах. Пізньокім­мер. фаза складчастості від­булася пере­важно у Тихоокеан. складчастому кільці. Унаслідок неї утворилися структури Верхоян.-Чукот. обл., Япон. о-вів і Нової Зеландії, зх. зон Кордильєр. У Євразії ця фаза складчастості проявилася в Альпах, Дінаридах, Центр. Ірані, Афгані­стані, на Пд. Памірі, у Тибеті. Австр. фаза складчастості від­булася в Альпах, Карпатах. Її прояви спо­стерігаються на всьому Гімалай. поясі, свій геосинклінал. роз­виток вона не завершила. У Тихоокеан. обрамлен­ні австр. фаза складчастості проявилася у складча­стій системі Сіхоте Аліня та у пн.-амер. Кордильєрах. Див. Мезозойська ера і група.

Завантажити статтю