Моніторинг соціологічний

МОНІТО́РИНГ СОЦІОЛОГІ́ЧНИЙ — систематичне спо­стереже­н­ня за станом соціальних обʼєктів, явищ, процесів із викори­ста­н­ням системи показників і організаційних заходів, що забезпечують можливість регулярного отрима­н­ня інформації, необхідної для оцінюва­н­ня, контролю та про­гнозу соціальних змін у певній сфері жит­тєдіяльності су­спільства. Методика організації моніторинг. дослідж. забезпечує регулярне обстеже­н­ня числен. ген. сукупностей (насел. країни, певного регіону тощо) вибірк. методом за стандарт. процедурою та усталеною системою показників. Власні системи показників сусп. змін є у багатьох країнах. США стали піонерами по­єд­на­н­ня у системі заг.-нац. соц. показників статист. і соціол. індикаторів, що зумовило значне посиле­н­ня сусп. уваги до даних системат. (моніторинг.) соціол. спо­стережень як інформ. бази роз­робле­н­ня стратегії й коригува­н­ня соц.-екон. політики. Загалом у роз­винених демократ. країнах існує чітке ро­зумі­н­ня того, що для під­вище­н­ня ефективності держ. упр., економіки та соц. політики на заг.-нац. і регіон. рівнях потрібне спец. інформ. забезпече­н­ня, яке ґрунтується на роз­роблен­ні системи соц. показників та моніторинг. процедурі збира­н­ня поточ. і прогностич. соц. інформації, що від­ображає особливості змін умов та якості життя людей, їхній статус у су­спільстві як пред­ставників різних соц. груп. Від­сутність системи від­повід. показників призводить до некон­трольов. прийня­т­тя політ. рішень, повʼязаних із роз­витком соц. сфери, рівнем добробуту народу, соц. захистом непраце­здат. і малозабезпеч. груп населе­н­ня. Особл. значе­н­ня М. с. набуває за часів глибоких та при­скорених соц. транс­формацій, коли принципово змінюються соц. структури й ін­ститути, а сусп. і груп. ефекти соц. зрушень потребують по­стій. спо­стереже­н­ня для адекват. оцінки характеру та напряму соц. змін, їхнього врахува­н­ня у практиці поточ. соц. упр. і роз­робле­н­ня стратегії сусп. реформ. У Європі ведеться кілька ві­домих довготривалих моніторинг. соціол. дослідж.: Ви­вче­н­ня європ. цін­ностей (European Values Sur­vey), Європ. барометр (Eurobaro­me­ter), Барометр нових демократій (New Democracies Barometer), Європ. соц. дослідж. (European Social Survey). Остан. проект, започатк. на поч. 21 ст. у країнах ЄС, від­значається найвищим рівнем метод. й організац. культури проведе­н­ня. 2004 до нього при­єд­нався Ін­ститут соціології НАНУ (Київ), що має багаторіч. досвід здійсне­н­ня заг.-укр. М. с. за ретельно об­ґрунтов. системою соц. показників. В Україні концепцію системат. заг.-нац. моніторинг. дослідж. за­пропонувала завідувач від­ділу соц. діагностики Ін­ституту соціоло­гії НАНУ Н. Паніна. 1992 вона здій­сни­­ла апробацію низки соціол. індикаторів, які, на її думку, могли від­дзеркалювати принцип. соц. зміни на шляху су­спільства до вільної економіки, правової держави та ефектив. демократії. За результатами цього дослідж. (а також кількох додатк. опитувань) роз­роблено систему соціол. показників, за якою від 1994 здійснюють щорічні моніторинг. опитува­н­ня. Завдяки цьому нині укр. соціологи мають досвід спо­стереже­н­ня за соц. змінами, які від­буваються в укр. су­спільстві, що транс­формується. Узагальне­н­ня результатів моніторингу сприяло появі концепцій пост­тоталітар. амбівалентності сві­домості базового типу особистості, заг. та специфіч. соціопатій, по­двій. ін­ституціоналізації укр. су­спільства та ви­значен­ню осн. тенденцій соц. змін. Аналіз результатів М. с. дає змогу ви­значити загалом позитив. по­гляд на пер­спективу демократ. роз­витку укр. су­спільства, яку зумовлює наявність соц.-політ. та соц.-психол. перед­умов подола­н­ня кризових явищ соц.-екон. життя періоду по­глиблених соц. транс­формацій. Але цей оптимізм роз­рах. на довготривалу пер­спективу соц. транс­формацій, повʼязану з необхідністю подальших сут­тєвих демократ. ін­ституц. змін та принцип. пере­творень у системі взаємовід­носин держави та громадянського су­спільства.

Завантажити статтю