Морозов Леонід Олександрович
МОРО́ЗОВ Леонід Олександрович (07. 01. 1946, Київ — 09. 06. 2019, там само) — живописець. Член НСХУ (1994). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Е. Мисько, Я. Чайка). Відтоді працював на Київ. худож. комбінаті; 1982–2007 — викладач кафедри рисунка і живопису Київ. інституту декор.-приклад. мистецтва і дизайну. Учасник міських, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок і пленерів від 1980-х рр. Персон. — у Києві (1989, 2011, 2013, 2016). Створює композиційно вивірені пейзажі, психол. портрети, натюрморти у реаліст. стилі. Полотна М. відзначаються різноманіт. сюжет. концепцією, глибиною змісту, яскравістю почуттів. Основна тематика — краса рідної природи, історія України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Старе місто. Риґа» (1966), «Лист зі шпиталю» (1973), «Сільський натюрморт» (1980), «Старий майстер» (1983), «Весна на острові Жуків» (1985), «У шпиталі» (1986), «Т. Шевченко» (1989; 2003; 2017), «На верховині», «Карпати. Криворівня» (обидва — 1990), «Осінній натюрморт» (1991), «Старі млини в житі» (1994), «Лаврський мотив» (1999), «Старі млини», «Митрополит Андрей Шептицький», «Вони захищали Батьківщину», «Різдвяний натюрморт», «Пиво і раки. Улюблена страва» (усі — 2000), «Сулимівські соняхи», «Східний натюрморт» (обидва — 2001), «Сулимівські соняхи» (2003), «Ніколи не вмре наш народ, ніколи не згине країна», «Старий знайомий», «Натюрморт із кавуном» (усі — 2004), «Натюрморт із півоніями», «Благовіст» (обидва — 2009), «Весна на Печерську» (2010), «Труханів острів», «Золоті ворота в Києві», «Єрусалим — святе місто», «Стіна плачу» (усі — 2011), «Ранок над Сеною», «Мости Парижа» (обидва — 2013), «Ампутація ілюзій» (2014), «Каїн 21 століття» (2015), «Усамітнення» (2018); серії — «Старий Київ» (1978), «Рідна Україна» (1981–2011).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
