Морозов Федір Михайлович

МОРО́ЗОВ Федір Михайлович (07. 02. 1883, С.-Петербург — 03. 05. 1962, Ленін­град, нині С.-Петербург) — мистецтво­знавець, археолог. Член Рос. археол. товариства (1917). Від 1904 був послушником Олександро-Невської лаври у С.-Петербурзі, де ініціював створе­н­ня церк.-археол. музею та сприяв наук. організації архіву. Закін. Археол. ін­ститут (С.-Петербург, 1912). У тому ж році від­відав низку міст Італії, Німеч­чини, Австро-Угорщини, де ви­вчав археол. памʼятки і зна­йомився з організацією музей. і архів. справи. Продовжив навч. у С.-Пе­тербур. університеті. З поч. 1-ї світової вій­ни — санітар-доброволець на фронті. 1916 разом зі шпиталем знаходився у захопленому рос. армією м. Трапезунд (Туреч­чина), брав участь у роботі археол. екс­педиції на чолі з Ф. Успенським. Після більшов. пере­вороту 1917 за­ймався організацією та забезпече­н­ням мед. закладів Добровол. армії. 1920 потрапив у більшов. полон, проте завдяки посвідчен­ню Червоного хреста звільнений і при­знач. зав. госп-вом хірург. шпиталю 1-ї Кін­ної армії. 1921 демобілізов., мешкав у Києві. Працював н. с. Археол. комітету ВУАН, ін­структором-екс­пертом музей. секції Київ. губерн. комітету охорони памʼяток мистецтва й старовини, уповноваженим Упр. політосвіти з обліку та охорони па­мʼяток Київщини та України, уповноваженим-головою Бібліотеч. комісії від ВУАН для до­гляду за майном б-к та архівів колиш. церков і монастирів Києва (Софій., Михайлів., Видубиц., Пустин­но-Микіл.); обстежив і взяв на облік б-ки Флорів. та Покров. монастирів. Член Софій. комісії ВУАН для обслідува­н­ня та охорони Софій. собору (1921), роз­почав опис та взяв на облік його бібліотеку. 1922 — в. о. зав. друкарні Києво-Печер. лаври, 1922–25 — ст. бібліотекар Всенар. б-ки України — зав. б-ки митрополита Флавіана і фундам. б-ки Києво-Печер. лаври. Організував Музей культів та побуту на тер. Києво-Печер. лаври, куди було пере­дано колекцію Церк.-археол. музею Київ. духов. академії, памʼятки церк. старовини та мистецтв закритих церков Києва та Київщини. Висунув ідею створе­н­ня на тер. Києво-Печер. лаври Музей. м-ка, завдяки чому вдалося врятувати саму лавру та низку цін­них памʼяток від знище­н­ня, 1923–25 — його гол. зберігач, хоча офіційно містечко створ. лише 1926. Від 1925 — у Ленін­граді: н. с. Музей. фонду та Рос. музею, 1933–61 — Ермітажу. Зібрав велику колекцію фото церк. старожитностей.

Завантажити статтю