Міссісіпі

МІССІСІ́ПІ (англ. Mississippi) — штат на пів­ден­ному сході США. Межує на Пн. Зх. зі шт. Арканзас, на Пн. — зі шт. Тен­нес­сі, на Сх. — зі шт. Алабама, на Пд. Зх. — зі шт. Луїзіана, на Пд. омивається Мексик. затокою. Площа 121 530 км². Насел. 3 000 663 осіб (2018). 83 % насел. сповід­ують християнство. Адм. центр — Джексон (173 514 осіб). Серед найбільших міст штату — Ґалфпорт (67 793 особи), Білоксі (44 054 особи), Мерідіан (41 148 осіб), Тупело (34 546 осіб). Офіц. мова — англ. До появи європейців на землях М. проживали індіан. народи чікасо, чокто, натчез, білоксі, язу, паска, гула, які належали до «міс­сісіпської культури» (8–16 ст.), або «культури будівельників курганів». 1540 першим європ. дослідником тер. М. став іспанець Е. де Сото. Після 1682 Франція освоїла нові землі, зокрема М. 1699 побудовано європ. поселе­н­ня — форт Моурепа (згодом Старий Білоксі). 1754 роз­почалися франко-індіан. вій­ни, що завершилися під­писа­н­ням у 1763 Париз. договору, від­повід­но до якого землі на Сх. від р. Міс­сісіпі ві­ді­йшли до Великої Британії. Після вій­ни за незалежність тер. сучас. штату вві­йшла до США, але на пд. узбереж­жі ще до 1798 пере­бували іспанці. 1798 сформовано тер. штату. 1802 кордон М. пере­міщено на Пн. 1812 США анексували невелику ділянку на узбереж­жі, що належала Іспанії. 1817 М. уві­й­шла до США як 20-й штат. 1861 влада М. оголосила про вихід зі складу США та проголосила незалежну республіку. 1870 після прийня­т­тя у М. законів, що заборонили рабство, штат знову при­й­нято до США. Під час 2-ї світової вій­ни у звʼязку з від­кри­т­тям низки військ. обʼєктів у М. зросли екон. показники. У 1960-х рр. М. став одним із центрів руху за громадян. права в США. 2013 офіційно ратифіковано положе­н­ня Кон­ституції США, що забороняє рабство. Штат отримав назву від річки, яка формує його природ. зх. кордон. Неофіц. назва — «штат магнолії». М. знаходиться в межах Примексик. та Приатлант. низовин. На Пд. уздовж узбереж­жя Мексик. затоки роз­таш. р-н «прибереж. лугів» — здебільшого плоска низовина з піщаними ґрунтами. У берег. лінію врізаються три бухти: Бей-Сент-Луїс, Білоксі та Паскаґула. Протока Міс­сісіпі-Саунд обмежена кількома барʼєр. о-вами. На Пн. рельєф означений пагорбами. Пн. Зх. М. — долина р. Міс­сісіпі. На Пн. Сх. рельєф по­ступово під­вищується, досягаючи найвищої точки — г. Вудалл (246 м над р. м.). Для М. характер. вологий субтроп. клімат з довгим жарким літом і короткою теплою зимою. Влітку температура майже однакова на всій тер. М. (до +33 °C). Взимку бувають невеликі снігопади у центр. і пн. р-нах. Більше опадів випадає на Пд., М. страждає від роз­ливів р. Міс­сісіпі та ураганів з Мексик. затоки (зокрема ураган «Катріна» 2005 забрав життя понад 200 мешканців штату). Осн. річки: Міс­сісіпі, Біґ-Блек-Рівер, Паскаґула, Перл, Язу та водний шлях Тен­нес­сі–Томбіґбі. Найбільші озера: Аркабутла, Бей Спрінґ, Ґренада та Сардіс. Місцевість М. пере­важно вкрита лісами. Ростуть сосни, вʼязи, дуби, бавовняні дерева, дерева пекан, тупело та магнолії. Екосистема різноманітна (символи М. — пере­смішник та алігатор). Створено 25 місц., 5 нац. природо­охорон. парків та 7 нац. лісових заповід­ників. В економіці М. пере­важає сіль­сь­ке госп-во. Осн. культурою є бавовна. На фермах вирощують со­єві боби, кукурудзу, рис, пшеницю, цукр. тростину, батат, арахіс, горіхи пекан, овочі та фрукти. Роз­винені птахівництво (курчата-бройлери) і молочне тварин­ництво. У прибереж. водах виловлюють рибу і добувають море­продукти, а в ставках штату роз­­водять сомів і фо­релей. Нині у М. виробляють сталь, мінерал. добрива, папір та вироби з нього, електро­двигуни, автомоб. зап­частини, різні хімікати, продукцію оборон. при­значе­н­ня, акуст. прилади, збирають гелікоптери та будують кораблі. Традиц. для М. є заготівля деревини і виготовле­н­ня пиломатеріалів та меблів. Добувають нафту та природ. газ. На роз­виток штату негат. впливають стихійні лиха («Велика повінь на Міс­сісіпі» у 1927, урагани «Каміл­ла» у 1969 і «Катріна» у 2005). У М. роз­таш. бази ВПС США «Колумбус» та «Кислер», центр інж. під­роз­ділів ВМФ США, один із під­роз­ділів Нац. упр. з аеронавтики й дослідж. косміч. простору — Косміч. центр ім. Дж. Стен­ніса. Серед популяр. турист. обʼєктів — «Стежка Нат­чез», комплекс памʼяток періоду громадян. вій­ни у Віксберзі, будинок сімʼї Преслі в Тупело. У М. функціонують 9 закладів вищої освіти, Опер. дім у Мерідіані, Музей боротьби за громадян. права афроамериканців у Джексоні, Музей автомобілів у Ту­пало, Музей дикої природи в Ліланді, Музей «Дельта Блюз» у Кларкс­дейлі. Кожні 4 р. від­бувається Між­нар. конкурс балету США у Джексоні, щорічно — Незалеж. кі­нофестиваль «Магнолія» у Старквіл­лі. Організов. укр. громад у М. немає. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 603, 2000 — 887, 2006 — 471 українець. Найбільше скупче­н­ня українців — на Пд. штату (бл. 245 осіб), над Мексик. затокою, зокрема в округах Гер­рісон, Генкок, Джексон. Бл. 120 українців проживає в центр. частині М., в округах Гайндс, Медісон та Ренкін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю