Міський сад

МІСЬКИ́Й САД — найдавніший із впорядкованих парків Києва. Знаходиться на верх­ній прав­обереж. придні­пров. терасі, між вул. М. Грушевського, Хрещатим парком і Маріїнським парком-памʼяткою садово-паркового мистецтва, прилягає до Маріїнського палацу і будинку ВР України. Мав назви — Царський, Государів, Палац. сад, сад 1-го Травня, Першотрав. парк. Від 1993 — сучасна назва (вживали також у сер. 19 ст.). Площа 11,8 га. Гол. вхід — з боку вул. М. Грушевського. На­прикінці 17 ст. нинішня тер. саду була не­впорядкованим, пере­січеним ярами простором із невеликим фортом «Скородум» на пагорбі. За наказом рос. імператора Петра I тут влаштували вино­град. сад. У серед 18 ст. упорядкований і пере­планований у звʼязку з будівництвом Цар. (Маріїн.) палацу за проектом арх. Б.-Ф. Растрел­лі та І. Мічуріна; проект парку створили садівник Й. Гоф­мейстер та під­майстер В. Скобеєв з урахува­н­ням поперед. пропозицій майстра садово-парк. мистецтва Д. Фока. За­ймав тер. пл. 26 десятин та 1066 квадрат. сажнів, до якої входили сучасні М. с., стадіон «Динамо» та частина Хрещатого парку. Сад належав палацу, його від­відува­н­ня було обмежене. У 18 ст. вважався найкращим парком на Пд. Рос. імперії. Великі тераси його верх. рівної ділянки з алеями, павіль­йонами, альтанками, гротами сполучалися де­ревʼяними сходами, прикрашеними скульптурами і балюстрадами, з нижнім садом. На місці укріпле­н­ня «Скородум» створ. берез. гай у ви­гляді круглого, за­садженого деревами май­данчика з віялом радіал. алей. У саду було висаджено бл. 13 тис. цін­них порід деревно-декор. рослин, привезених із різних куточків країни, у 1763 — понад 700 вишень, бл. 15 тис. слив і волос. горіхів, а також вино­град, яблуні, груші, абрикоси. У великих оранжереях вирощували екзот. рослини. Доповнювали зелені насадже­н­ня саду різноманітні декор. дерева, чагарники. Більшу частину врожаю фруктів та ягід від­силали до цар. двору в С.-Пе­тер­бурзі, решту садовий під­майстер продавав киянам. Пере­важна частина фрукт. саду, вино­градників та оранжерей роз­ташо­ву­валася на тер., яку нині за­ймає стадіон «Динамо». Тут також була Долина троянд із декор. озером, що наповнювалося джерел. водою. Над Дні­пром було влаштовано галерею для від­починку, звідки від­кривалися мальовничі краєвиди. Після пожеж у палац. комплексі 1811 та 1819 парк втратив своє значе­н­ня, по­ступово занепав. Товариство штуч. мінерал. вод, що містилося в Цар. палаці 1834–68, про сад не дбало. Від 1841 пере­бував під утрима­н­ням міста як публіч. парк; тут зʼявлялися тимчас. будівлі для комерц. роз­ваг. Міська влада надавала сад в оренду приват. особам. Від 1856 М. с. орендував садівник-під­приємець К. Христіані, який пере­творив нижню частину саду в природ. улоговині на комплекс роз­важал. закладів «Шато-де-Флер» (діяв від 1863, складався з літніх та зимових павіль­йонів). Від­відувачі могли скори­статися рестораном, кавʼярнею, танц. залою, послухати муз. концерти, побачити театр., естрадні та цирк. видовища. 1879 тут засн. Київ. від­діл. Рос. драм. товариства, у липні 1917 від­бувся 1-й всеукр. робітн. зʼїзд. Найви­знач. спорудами комплексу «Шато-де-Флер» стали концертна зала та Другий міський театр. Концертна зала зведена 1900 (арх. О. Кривошеєв), ро­зі­брана у 1930-х рр. у звʼязку з будівництвом стадіону. Другий міський театр споруджено 1912 (арх. І. Ніколаєв), бічним фасадом виходив на Петрів. алею, гол. — на вул. Олександрівська (сучасну вул. М. Грушевського). Це­гляний, із великою залою (партер на 668 місць і галерея) та допоміж. приміще­н­ням на 2-х поверхах. Театр орендували у міста приватні антре­пренери, які влаштовували у ньому пере­важно ви­ступи оперети. 1914 у Другому міському театрі від­бувся літ. концерт за участі поетів-футуристів, зокрема В. Маяковського, Д. Бурлюка, В. Каменського (1920 будівля згоріла). 1868 на пн. частину саду пере­містили заклад штуч. мінерал. вод; 1881 її пере­дано під сад Купец. зі­бра­н­ня, або Купец. сад (нині Хрещатий парк). Частину саду, прилеглу до Цар. палацу, на­прикінці 1860-х рр. під час рекон­струкції остан­нього від­окремили, закрили для публіки й на­звали Палац. садом. Тер. понад вул. Олександрівська залишалася громад. простором; від 1887 нею опікувалася міська садова комісія. У 1890-і рр. паралельно до вулиці проклали спец. алею для прочан, щоб убезпечити від них садові насадже­н­ня. У Цар. саду спорудили один із типових чавун. фонтанів, улаштованих 1899–1901 у системі Київ. водогону. 1909–10 прокладено Петрів. алею, що остаточно від­окремила Купец. сад від Царського, одночасно над нею споруджено Парк. міст (за проектом Є. Патона), 1983 його кон­струкцію змінено точною копією (оригінал встановлено у «Пере­яслав» Національному історико-етно­графічному заповід­нику). Від моста пішохідна алея вела понад мальовничим дні­пров. схилом та улоговиною «Шато-де-Флер» до осн. частини саду. Схил до Дні­пра під Цар. садом служив притулком без­хатченків, про що згадувала тогочасна преса та література (І. Ясинський та ін.); ця місцевість отримала фольклорну назву «Зозулина дача». За рад. доби Цар. сад пере­йменували на сад 1-го Травня (Першотравневий парк). Від 1925 колиш. Палац. сад належав Київ. край. с.-г. музею, що містився у Маріїн. палаці. 1931–36 на тер. «Шато-де-Флер» споруджено стадіон «Динамо». Після 2-ї світової вій­ни Першотравневий парк тривалий час був складовою частиною Центр. парку культури й від­починку. Тут містилися заклади громад. харчува­н­ня, ігрові май­данчики, концертна естрада (1981–82 у пд. частині споруджено нову оригінал. літню естраду з деревʼяним навісом, арх. Ю. Серьогін), на Пн. Зх. від Маріїн. палацу влаштували басейн, облицьов. червоним гранітом. Композиц. особливістю київ. палацо-парк. ансамблю є те, що гол. вісь, на якій послідовно роз­ташовані парад. двір (курдонер), палац і власне парк, орієнтована не на Дні­про, перпендикулярно до берег. схилів, а паралельно їхній бровці, чим об­умовлено терасува­н­ня вздовж сучас. вул. М. Грушевсь­кого. Такий при­йом характерний для італ. ландшафт. архітектури 18 ст. Гол. вхід з боку вул. М. Грушевського оформлено двома темно-сірими граніт. маршами сходів. Біля під­пір. стіни між ними споруджено напів­круглий басейн. Верх­ня тераса саду має регулярне планува­н­ня, композиційно по­вʼязане з палацом, тиловий фасад якого звернено до парку і від­ділено огорожею. Прогулянк. алеї пролягають обабіч стадіону «Динамо». Від Дні­пра і тер. стадіону зведено огорожі, що вирізняються стилістично та за висотою. Схил гори від вул. М. Грушевського укріплений під­пір. стіною. У ландшафтах парку пере­важає за­мкнута простор. організація. Серед насаджень — бл. 20 видів дерев і чагарників. Осн. породи — липа дрібнолиста, каштан кінсь­кий, клен гостролистий, ясен звичайний, акація біла. Місцями трапляються тополя срібляста, туя західна, ялиця біла, катальпа бузколиста; з екзотів — 2 екземпляри бундука канадського. М. с. є ві­домою памʼяткою історії, повʼя­заний з пере­бува­н­ням багатьох ві­домих осіб. У саду встановлено погру­д­дя М. Глінки (1910, пере­несений сюди 1955 з колиш. пров. Музичного), памʼятники Лесі Українки (скульптор В. Боро­дай, 1965) та М. Заньковецької (скульптор Г. Кальченко, 1974), жабі (скульптор О. Пінчук, 2010), погру­д­дя А. Ахматової (скульп­тор О. Стельмашенко, 2017).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю