Мударріс Шараф — Енциклопедія Сучасної України

Мударріс Шараф

МУДА́РРІС Шараф (Мөдәррис Шәрәф; справж. – Шәрәф Хасиятулла улы Мөдәррисов, Мударрісов Шараф Хасіятуллович; 01. 11. 1919, с. Ниж­ня Каракітя, нині Татарстан, РФ – 27. 04. 1963, м. Казань, Татарстан) – татарський письменник, перекладач. Чл. СП СРСР (1946). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Навч. у Казан. пед. ін-ті (1939–41), закін. Літ. ін-т у Москві (1956). Основоположник жанру сонета в татар. поезії. Дебютував 1937 зб. віршів. У кн. нарисів «Тупчы Ваһап» («Артилерист Вагап»), «Фронтовик татарлар» («Фронтовики-татари»; обидві – 1944), зб. віршів «Җыр үткән юл» («Шлях пісні», 1947) з притаман. йому романт. пафосом показав суворі будні вій­ни, героїчні подвиги укр., киргиз. і татар. народів. Виступав також як гуморист і сатирик. Перекладав твори Т. Шевченка, зокрема вірші «N. N. – Мені тринадцятий минало», «Заросли шляхи тернами», «У нашім раї на землі», що ввійшли до вид. «Кобзаря» татар. мовою (1939), та англ., нім., рос. і чувас. поетів. Усі зазнач. твори опубл. у Казані.

Тв.: Ильич нурлары. 1969; Дуслар җыры. 1970; Дуслар күңеле. 1980 (усі – Казань).

Б. В. Хоменко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Б. В. Хоменко . Мударріс Шараф // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69809 (дата звернення: 24.10.2021)