Муфель Павло Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Муфель Павло Павлович

МУ́ФЕЛЬ Павло Павлович (29. 06(11. 07). 1881, м. Везенберг Естлянд. губ., нині Раквере, Естонія – 20. 04. 1948, м. Воронеж, РФ) – лікар-епідеміолог. Д-р медицини (1924), проф. (1936). Засл. діяч н. РРФСР (1947). Закін. мед. ф-т Юр’єв. ун-ту (нині Тарту, Естонія, 1909). Працював лікарем у Овруц. пов. Волин. губ. (1909–10) та Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. (1910–11). У 1912 – зав. лікув.-психіатр. загону Червоного хреста для надання допомоги насел., яке постраждало від неврожаю. 1912–13 – лікар сан. відділу Військ. мін-ва Сербії та Херсон. повіт. земства, 1913–14 – епідеміолог сан. відділу Калуз. губерн. земства. Від 1914 – військ. лікар. Від 1918 працював лікарем у Воронежі, де від 1921 був ординатором малярій. станції. Від 1923 – у Воронез. мед. ін-ті: 1936–43 – зав. каф. епідеміології, водночас 1941–42 та від 1943 – каф. інфекц. хвороб, проректор. Осн. наук. праці присвяч. проблемам боротьби з малярією та гельмінтозами.

Пр.: Опыт изучения эпидемиологии малярии по данным обследования Воронежской губернии. Воронеж, 1927; О времени появления экзантемы при сыпном тифе. Х., 1927; Малярия и как с ней бороться. Воронеж, 1936; Руководство по эпидемиологии малярии. Воронеж, 1936; Борьба с глистными заболеваниями человека. Воронеж, 1938; Пре­дупреждение заразных болезней в сельских местностях. Воронеж,1945.

Літ.: Памяти П. П. Муфеля: Некролог // Коммуна. 1948, 21 апр.

М. А. Андрейчин

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. А. Андрейчин . Муфель Павло Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70185 (дата звернення: 17.09.2021)